7 квітня Президент Петро Порошенко підписав закон про суспільне телебачення та радіомовлення. Відтепер на базі всеукраїнських та регіональних державних ТРК буде створено незалежну суспільну телерадіокомпанію, яка буде незалежною від влади.
Про те, як вплине цей закон на незалежність державних ЗМІ, що станеться з державною комунальною пресою і чи потрібно обмежувати політичну рекламу 16 квітня студентам ЗНУ розповів координатор експертних груп Реанімаційного Пакету Реформ, кандидат у члени Наглядової ради Національної Суспільної телерадіокомпанії України, активіст руху «Стоп Цензурі!» Вадим Міський.
«Суспільне мовлення – це перший крок медіареформи в Україні. Наступні кроки – це реформа державної та комунальної преси, прозорість медіавласності, коли громадяни мають уявлення, хто є володарем комерційних телеканалів, а не здогадуються за чутками. Також це право на доступ до інформації та право на Інтернет, які мають бути закріплені в Конституції як базові. Ще слід посилити захист журналістів від протиправних посягань на їхню діяльність», – пояснив Вадим Міський.
Суспільне мовлення, яке зараз формується в нашій країні, має три головні новації:
1) незалежне управління – Наглядова рада, яка призначає керівництво, правління, затверджує редакційний статут;
2) незалежна програмна політика – тепер уряд не може подзвонити і наказати висвітлювати їх діяльність;
3) незалежний фінансовий контроль та аудит – окрім Розрахункової палати, яка здійснює нагляд за аудитом державних коштів, додатково фінансування буде контролюватися незалежною приватною аудиторською фірмою, яку оберуть через тендер.
Під час обговорення студенти запитали, чи буде Громадське ТБ конкурувати з суспільним мовленням, на що Вадим відповів, що цей проект лише базується на принципах суспільного мовлення, але не є таким.
«Якщо порівнювати Громадське ТБ та суспільне мовлення, то це порівняння маленької машинки з величезним локомотивом. Громадське – це чудова організація, яка працює на засадах суспільного мовлення, але не може претендувати на те, щоб бути загальноукраїнським суспільним мовником. Тут питання в потужностях і програмному наповненні. Контент Громадського ТБ стосується обмеженої категорії населення, суспільне ж мовлення повинно зацікавити всі верстви населення», – відповів активіст.
Розповідаючи про подальшу долю комунальної преси, Вадим Міський наголосив на декількох варіантах роздержавлення цих видань, серед яких відмова органів влади від статусу засновників таких видань, приватизація газети на відкритому конкурсі, перетворення газети на бюлетень, який не містить журналістських матеріалів, або просто розформування.
Наостанок Вадим Міський обговорив зі студентами питання телевізійної політичної реклами.
«Експерти досі не знайшли відповіді на питання бути чи не бути політичній рекламі на українському телебаченні. Нещодавно я спілкувався з учасниками руху «Стоп Цензурі!», і ми не дійшли єдиної думки з цього питання. Одні говорять, що треба обмежити кількість політичної реклами на ТБ, інші кажуть, що треба обмежити і частково заборонити, треті – що взагалі треба заборонити», – зазначає Вадим.
Тоді студенти запропонували власні варіанти існування політичної реклами. Зокрема були пропозиції щодо приведення реклами до одного шаблону, боротьба з джинсою та заборона реклами як такої.
В свою чергу активіст розповів, що експерти пропонують можливість існування політичної реклами на телебаченні за деяких умов:
- заборонити короткі емоційні ролики та створювати більш довші ролики, в яких партія могла б розповісти про свою діяльність, програмні засади,
- заборонити платну телевізійну реклами і запропонувати безкоштовну рекламу на комерційних каналах, наприклад, одна година на день. Це робиться для того, щоб потім витрачені кошти не були причиною «відпрацювання» каналу на користь партії.
- обмежити кількість платної телереклами.
Комментарии:
нет комментариев