misto.zp.ua

Рахімя Ахмерова про історію одного «кохання»

Рахімя Ахмерова про історію одного «кохання»

Рахімя Ахмерова – корінна росіянка, яка вважає себе українкою кримсько-татарського походження. Голова товариства татарської культури «Алти-ай» (в перекладі «Золотий місяць»). «Пороги» дізналися про історію її кохання з цим дивовижним народом.

 Перше «побачення»

 - Перша моя зустріч із кримським татаром відбулась у вагоні потяга. Навпроти мене сидів чоловік, чомусь тоді мені видалось, що йому дуже багато років. Але він виявився молодим батьком. Просто кримські татари в певний момент приймають образ такого собі старця-мудреця чи то з бородою, чи з вусами, чи з відповідною манерою поведінки. Але обов’язкова складова зрілого татара – життєва мудрість. Він їхав із Узбекистану показати сину свої історичну Батьківщину. В цей момент я  закохалась у татар.

Мені у «ньому» подобається все

 - Для мене кримські татари – це люди з якісним складом душі.

- Навіть у часи депортації кримські татари не оминали жодної можливості хоча б нелегально проникнути на півострів і залишитись там.

- Вони завжди заявляли про себе як про один із найтолерантніших етносів і доводили це справами – показували чудеса трудового ентузіазму і хоробрості.

- В Криму живуть трудолюбиві патріотичні люди зі своєю культурою, зі своїми традиціями і звичаями. Я горда тим, що сьогодні частина кримських татар відкрито стала на захист українських кордонів.

- Вони мене дивують своїм патріотизмом. Коли запитую татар чи завжди вони були такими, чи тільки сьогодні проявився їх патріотизм, то вони відповідають лише одне: «Справжні татари вже народжується із любов’ю до Аллаха і Батьківщини».

- Татари за всіх правителів і у всі часи буди «державниками». Зверніться до історії і ви не знайдете жодного кримського татара зрадника.

Перешкоди на шляху нашого «кохання»

 - Татари пережили три трагедії: напад військ Івана Грозного, примусова депортація і анексія Криму. Усі вони робилися одними й тими ж самими руками, однією й тою ж нечистою силою.

- Сьогодні асиміляція проходить між усіма етносами і кримські татари – не виняток, але вони якщо і змінюються, то тільки ззовні. В душі вони такі ж сильні і вірні собі.

-  Після повернення із депортації офіційна влада не надавала кримським татарам ані прописки, ані офіційного працевлаштування. Всі осідали за межами обласних центрів. Тому сьогодні про них часто говорять лише як про власників сільських хат-мазанок.

- Ситуація, що склалась після анексії Криму, на превеликий жаль, розділила кримських татар на два протилежні табори: тих, хто продали свою політичну волю на користь проімперських властей,  і тих, хто залишився вірним Україні до кінця.

Я не уявляю свого життя без «нього»

- На моє глибоке переконання Крим у будь-якому разі повернеться до складу України. Носіями якої б релігії та культури вони не були, кримські татари передовсім українці.

- Я думаю, що, скоріше за все, буде розглядатись варіант приєднання кримських татар до турецького мусульманського світу, але мені як українці в це не хочеться вірити. Я бачу Крим лише в складі України.

- Сьогодні від влади кримські татари хочуть лише одного – відчувати себе потрібними.

Автор: Наталія СЕРЕДЮК, студентка Національного університету «Острозька академія»

Публікація підготовлена в рамках конкурсу «Революція буквами» за підтримки  Центру регіонального розвитку «Топ-Кая» та порталу «Пороги»


 

* Редакция сайта не несет ответственности за содержание материалов. Мнение авторов может не совпадать с мнением редакции.

Добавить комментарий
Имя
Сообщение

Комментарии:

нет комментариев
Лента статей
МІГ
МЕЛИТОПОЛЬСКИЕ ВЕДОМОСТИ
ПОЗИЦІЯ
ПОРОГИ
ДІТИ ЗАПОРІЖЖЯ
MISTO.ІНФОРМ
ІНДУСТРІАЛЬНЕ ЗАПОРІЖЖЯ
РАЦИОНАЛЬНАЯ ГАЗЕТА (АРХИВ)
ЗАПОРІЗЬКА СІЧ (АРХІВ)
РОСТ (АРХИВ)
КЛЯКСА. ГАЗЕТА ДЛЯ ШКОЛЬНИКОВ (АРХИВ)
СОДРУЖЕСТВО (АРХИВ)
ПРАВДА (АРХИВ)
УЛИЦА ЗАРЕЧНАЯ (АРХИВ)
ЗАПОРОЖСКИЙ ПЕНСИОНЕР (АРХИВ)
ВЕРЖЕ (АРХИВ)
МРИЯ (АРХИВ)
НАДЕЖДА (АРХИВ)
ГОРОЖАНИНЪ (АРХИВ)
БЕРДЯНСК ДЕЛОВОЙ (АРХИВ)
ОСТРОВ СВОБОДЫ (АРХИВ)
ЖУРНАЛ ЧУДО (АРХИВ)
АВТОПАРК (АРХИВ)
МИГ по ВЫХОДНЫМ (АРХИВ)
Про СМИ

Студентський інформаційний портал «Пороги» - це цікаво й корисно, це креативно й актуально, це гостро й оперативно. «Пороги» - це погляд запорізького студентства на молодіжні проблеми. Це репортажі з мистецьких акцій і спортивних подій, інтерв’ю з  неординарними людьми, це матеріали, що зацікавлять молодого науковця, майбутнього студента, творчу людину. «Пороги» - це ресурс для тих, хто шукає себе, хто хоче писати, кого турбує молодь Запоріжжя. «Пороги» - для тих, хто думає і хоче знати.

Контакты

Адреса:
м. Запоріжжя, вул. Залізнична, 24, 9 поверх, к. 907

Телефон:
289-12-22

Сайт:
www.porogy.zp.ua

E-mail:
porogy@mail.ru

Запоріжжя та область | Новости Запорожья и области RSS 2.0 |