misto.zp.ua

Ирэна Карпа: «Гроші варто вкладати в найкращі моменти свого життя»

Писательница и путешественница, фронт-фройлян группы  Qarpa, Ирэна Карпа приехала в Запорожье в рамках промо-тура своей новой книги "Добло и зло".

Этого визита могло бы не быть: к сожалению, Запорожье лежит далеко от маршрутов украинских писателей, и если бы не усилия книготорговой фирмы "Константа І" и лично Константина Иссерта, мы принимали бы украинских властителей дум еще реже.

ОДНАКО, как рассказал нам наш земляк Тарас Белка, журналист, музыкант и инициатор всяческих культурных событий, когда Ирэна Карпа узнала о том, что ее просят поддержать запорожский реабилитационный центр "Иван" для детей с особыми потребностями, она решила посетить  наш богоспасаемый город со своей группой.  Что мы знаем о Карпе? Ее проза издается в переводах в Болгарии, Голландии, Польше, России, Чехии, она дипломированный филолог, знает несколько языков, но в Украине пишет и говорит “тільки українською мовою”. Большое влияние на нее оказали экзистенциалисты: Сартра и Камю она прочитала в юности, тогда, когда человек читает свои главные книги.

О концерте написали многие, а мне хотелось процитировать Ирэну: на пресс-конференции ее засыпали вопросами, – сказывается статус "эпатажной писательницы". Вопросы были самые разные, но самое интересное все-таки – ответы. Получился такой монолог Карпы “о времени и о себе”.

“..."Добло і зло" – як на мене, ця книга дуже наївна, відрізняється від того, що було перед нею. Хтось вважає, що не відрізняється, хтось знайшов там якийсь жахливий жах. Але для мене це – інший рівень відвертості, можливо, – це ще один ”.

“…Я повернулася з Гімалаїв, де піднялась на п'ять з половиною тисяч, там було мінус п'ятнадцять градусів, і після цього змінюється відношення до всяких проблем, які до того здавалися важливими. Класно, – жива, пальців не відморозила. Хочу піднятися на Еверест, тільки тепер треба назбирати трохи грошей, або підробити документи. Бо там один податок тільки за сходження – десять тисяч доларів. Ну, може щось зміниться роки через два. Якщо треба вибирати, на що збирати гроші, то я явно  не робила б як багато співвітчизників: з переляку купують машину, ставлять її в гараж, щоб та машина гнила там, але щоб гроші не пропали.

Не знаю… Я вкладаю в життя гроші. Гроші варто вкладати в найкращі моменти свого життя. Але можна в горах, в Непалі тому ж, за сім тисяч доларів купити хату і багато землі, і ви будете захищені від всесвітнього потопу, пов'язаного з глобальним потеплінням. Або ж можна оселитися в готелі за два долари на добу, можна домовитися і за долар, і їсти прекрасну свіжу їжу. І не паритися. Просто продавши… не знаю, телевізор можна продати, і жити довго в якійсь прекрасній країні, і не вмирати з голоду, і милуватись горами, і займатися чимось улюбленим: малювати, наприклад, чи в'язати макраме...”

“…Коротше, кажу всім: не партесь, не беріть з мене прикладу поганого! Я страшенно боялася втратити роботу, я собі відмовляла, і замість того, щоб поїхати в Грузію на місяць, щоб побути у горах, я їхала лише на десять днів, бо мені було страшно, що мене виженуть з роботи. Не виженуть! Доля якась є. У Києві звільнили п'ятдесят відсотків журналістів, і, мабуть, саме тих, які чесно сиділи в офісі, працювали, все робили вчасно. Треба ставити особисті пріоритети на перше місце. Робота знайдеться: була би шия, ярмо буде”.

“…Я постійно пишу про свої подорожі, все, як правило, документується, і фото роблю також.  Я багато подорожую – наскільки можу. Мені цікаві навіть країни минулого Радянського Союзу. З Вірменії нещодавно повернулась. Грузія – це для мене взагалі the best! Там за десять днів вражень більше, ніж за всі подорожі В'єтнамами, Таїландами – просто по енергетиці. Потужна класна країна з реальними людьми, і Україну вони просто обожнюють”.

“...Коли я пишу, у мене є почуття виконаного обов'язку, так чи інакше, я розумію, в чому моя місія, що я роблю. І вона не в тому, щоб створювати шедеври, вона в чомусь іншому. І моє его тут ні при чому. Я – частина якоїсь глобальної задачі”.

“..."Голос поколєнія?" Я знаю, яким я себе голосом відчуваю... Нормальний альт у мене! Це неправильно, це дуже страшно, коли людина іде і думає: “Я – рупор покоління! О Боже, що ж таке сказати, щоб було не стидно?!”  Від цього шизофренія може початися. Треба бути, перш за все, самим собою. І бути сильним в цьому. А потім це вже журналісти будуть ярлики чіпляти: “епатажний”, “рупор покоління”... Я знаю, що я – і в прозі, і в піснях, і своїм життям – створюю якийсь зміст, відображаю, як живуть люди мого віку. Взагалі для мене найкрутіше – бути письменником дитячим. Я взагалі хотіла б якісь речі сказати не тільки своєму поколінню, а просто всім нормальним українськім людям: “Будь самим собою, любися, роби те, про що мріяв, коли був маленьким”, і життя буде правильним. Навіть якщо в космос хтось хотів полетіти  – це ж цілком можливо, щось таке сто тисяч доларів... Я ліпше б у космос злітала, ніж купила собі якусь машину і понти ганяла на вулицях Києва перед бідними людьми”.

“...Зараз взагалі є цей феномен: kidult, тобто "доросла дитина". Дуже люблять дорослі "Гарі Потера", наприклад, чи там мультики "Мадагаскар" чи "Тачки", – дорослих у залі, мабуть, більше, ніж дітей. Дітям це інтересно на своєму рівні, а дорослі розуміють, що там є якась іронія, відрізняють переваги того чи іншого перекладу. Мені хочеться робити щось, щоб підтримати дитину в дорослому.
Тобто це – дитина для дитини робить. І коли мені говорять: “Пора вже тобі остепенитися!” – я не хочу "остепеняться". За відчуттям новизни кожного дня мені щось таке ввісім років!”

“Це дуже добре – бути таким легким всередині. Не завжди виходить, не завжди стрибаєш по квіточках і їси кренделики. Є ще й відчуття відповідальності. І воно в мене, на жаль, гіпертрофоване. Це дуже мучить. Я, наприклад, була в поході з трьома друзями, теж дорослими, і я відчувала себе піонервожатою, яка мала їм ледь не носа витирати, – тому що я була вже ж у цих країнах,  а вони в перший раз, і от що ж мені таке зробити, щоб вони "не попали в біду"?! Це не давало мені самій насолоджуватися подорожжю. Так що треба себе тримати в руках”.

“…Чим далі я живу, тим більше люблю якусь таку простоту. Чарльза Буковськи дуже раджу читати всім в оригіналі всім, хто починає вчити англійську мову. Це дуже захоплює, це дуже зрозуміло, і за цією простотою сховані такі шари сили! Хоча читаєш історію якогось такого невдахи, некрасивого чувака, не мачо… І як всілякі літературні хлопчики та дівчата кричать: ой, та фу, та  я зараз напишу п'ять романів так, як Карпа, так само, як в свій час кричали: я теж можу писати, як Буковські. Ось, до речі, Красюка [наш земляк, журналіст и перекладач Олександр Красюк, – И.Э.] цитуючи, єдине, чому вони навчилися, – це бухати виски з горла, як Буковськи.  Простота – це дуже дорога штука насправді. Набагато легше писати щось заумне, конструювати таку фразу, гордитися тим, що в тебе одне речення на п'ять сторінок... Та раді Бога, кожен може навчитися правильно ставити кому. Мені подобається проза кінематографічна чи репортажна. Через те я більше люблю письменників-чоловіків, бо жінки тяжіють до цього – двоповерхового синтаксису, слів, незрозумілих пересічному споживачу. Не треба здаватися розумнішим, ніж ти є, навпаки... Якщо читач достойний, то він за цією простотою розгадає все”...

На концерт пришло множество молодых людей – моложе, чем Карпа. Пришли представители того поколения, которое, если верить родителям, совсем не читает. Пришли с книгами, а за автографами к Карпе буквально в очередь выстроились девочки-эмо. Журналист Ольга Баранова, ведущая книжной передачи на ТРК "Алекс", на пресс-конференции спросила Карпу, чему она учит молодежь. Оказывается, Ольга Баранова когда-то устроила такой опрос поклонников Ирэны. С ответом вы уже ознакомились, если дочитали до этого места, а почитатели Карпы ответили журналисту так: “Она нас учит свободе”. Исчерпывающе.

P.S. Кстати, в чем эпатажность-то? Привычка к традиционному ханжеству заставляет закрыть поплотнее окна, чтобы в комнаты не проникал шум живой жизни, – тогда уж точно не будет никакого эпатажа. В литературной ситуации, в которой написать “они трахались”, если герои действительно трахались, считатется верхом эпатажа, книги Карпы действительно выходят из  ряда вон.

Инга ЭСТЕРКИНА

Фото Светланы Минаковой


 

* Редакция сайта не несет ответственности за содержание материалов. Мнение авторов может не совпадать с мнением редакции.

Добавить комментарий
Имя
Сообщение

Комментарии:

prself.com | 22.10 2012 в 18:51
Уважаемые работодатели и молодые люди, ищущие работу! Предлагаем посетить наш сайт . Здесь вы сможете оценить будущего работника как профессионала и как человека, видя фото и видеоотчеты результатов его работы. Вы сможете не только размещать ваши вакансии и резюме, но и создавать свои фото и видео обзоры товаров, услуг, мероприятий, которые привлекут внимание не только соискателей, но и потребителей. Желаем Вам финансовых успехов. С уважением,

asdf789 | 24.12 2011 в 16:25
Премьера! Приключения Жени Черняка в сериале-мегаблокбастере «Ушиб мозга». Детям до 18 и менеджерам ТМ «Мегаполис» не смотреть!

Andrey | 05.12 2011 в 21:14
Приемный сайт, менi сподобався.

Лента статей
MISTO.ІНФОРМ
ДІТИ ЗАПОРІЖЖЯ
ПОЗИЦІЯ
МІГ
МЕЛИТОПОЛЬСКИЕ ВЕДОМОСТИ
ПОРОГИ (АРХИВ)
ІНДУСТРІАЛЬНЕ ЗАПОРІЖЖЯ
РАЦИОНАЛЬНАЯ ГАЗЕТА (АРХИВ)
ЗАПОРІЗЬКА СІЧ (АРХІВ)
РОСТ (АРХИВ)
КЛЯКСА. ГАЗЕТА ДЛЯ ШКОЛЬНИКОВ (АРХИВ)
СОДРУЖЕСТВО (АРХИВ)
ПРАВДА (АРХИВ)
УЛИЦА ЗАРЕЧНАЯ (АРХИВ)
ЗАПОРОЖСКИЙ ПЕНСИОНЕР (АРХИВ)
ВЕРЖЕ (АРХИВ)
МРИЯ (АРХИВ)
НАДЕЖДА (АРХИВ)
ГОРОЖАНИНЪ (АРХИВ)
БЕРДЯНСК ДЕЛОВОЙ (АРХИВ)
ОСТРОВ СВОБОДЫ (АРХИВ)
ЖУРНАЛ ЧУДО (АРХИВ)
БЕЛАЯ СТРЕЛА (АРХИВ)
ЗНАМЯ ТРУДА (АРХИВ)
АВТОПАРК (АРХИВ)
МИГ по ВЫХОДНЫМ (АРХИВ)
Про СМИ

Инга Истеркина. МиГ по-выходным. ЗапорожьеМИГ по выходным  - газета хороших новостей. Что происходит в мире? в Украине? в Запорожье? в мире искусства? вмире моды? в мире книг? в мире человеческих отношений?
Обо всем об этом и о многом другом читайте в рубриках газеты "МИГ по выходным": "Тратим деньги с удовольствием","Большой секс в маленьком городе", "В вашем стиле","В здоровом теле", "Мужской клуб","Всюду жизнь". "МИГ по выходным"  - газета хорошего настроения!

С уважением, редактор газеты "МИГ по выходным"  Инга Эстеркина

Контакты

Адрес редакции:
был
Телефоны:
были
E-mail:
был
День выхода газеты:
было

 

 

Запорожье и область | Новости Запорожья и области RSS 2.0 | follow us on | читайте нас в