Дуже складно провести чітку межу між особистими справами і суспільними потребами. Однак вчора я стикнувся з ситуацією, яка з одного боку зачепила мене, а з іншого – торкнулася ще десятка сімей. Причому подібні випадки, скоріше за все відбуваються у поважному закладі щодня: неділями, місяцями, роками.
Довелось у цьому особисто переконався у п’ятницю, 20 грудня. В цей день мій старший син, який два роки пропрацюв на шахті у прифронтовому Покровську; у жовтні офіційно працевлаштовався на комбінат “Запоріжсталь”, де зайняв посаду, яка підлягає бронюванню; має оновлений профіль у “Резерв+”, не зі своєї волі опинився у приміщені ТЦК на вулиці Одеська, 2. Надвечір, разом з ним, там залишилися на ночівлю ще десяток чоловіків різного віку.
Затримання співробітниками поліції сина, подія для моєї сім’ї не пересічна, бо, працюючи на стратегічних підприємствах, він мав надію, що користь від його роботи допомагає країні вистояти у жахливій війні. А набуття статусу броньованого, найближча перспектива.Тож його присутність у лавах ЗСУ, якщо і передбачалась, то у віддаленій перспективі. Як-то кажуть, у крайньому випадку.
Можливість і далі працювати на металургійному підприємстві, опосередковано, підтвердив і лист від керівництва комбінату, яким воно, через 2 години після затримання, поставило до відома ТЦК, що протягом найближчого часу планує додати його прізвище до списків заброньованих осіб.
З невідомих нам причин, начальник ТЦК не погодився надати моєму сину відстрочку для проходження ВЛК і, можливого, отримання бронювання. Ба більше, не направивши його на медичний огляд, він пішов на пряме порушення закону: близько 15-ї години, його підлеглі вручили сину зфальсифіковану довідку ВЛК. Можна було б не брати до уваги той факт, що виписали її співробітники “Клініки “Сімейної медицини” Широківської сільської ради. Хоча так і кортить запитати, яким боком сільська лікарня дотична до обласного центру. Зловживання і відверте порушення закону у іншому, жодного ескулапа мій син не бачив, а тим більше не спілкувався з ними. У підсумку, висновок – здоровий, звучить, як знущання над офіційно встановленими діагнозами: перелам обох гомілок, сколіоз, плоскостопість.
Ясна річ, я звернувся з заявою до поліції, органів військового правопорядку, вимагаючи розібратися у ситуації. Але, маю дуже примарні надії на справедливість. Адже, як завжди знайдуться непереборні обставини, які змусили керівника ТЦК діяти саме так. І про совість говорити у нас, чомусь, не на часі… Невже, знову, війна все спише. Навіть порушення закону.
У мене нема впливових друзів, здатних усе «порішати», нема матраців з валютою, щоб занести певну суму «потрібним» людям. Проте є діло всього мого життя – газета. Тому, вперше за 40 років, я вирішив скористатися службовим становищем у особистих цілях. І написати про несправедливе, як мені здається, ставлення працівників ТЦК до мого сина. Чомусь мені здається, що цей випадок непоодинокий.
Схоже драма переростає у детектив. Згідно рапорту поліції, Олексія затримали на вулиці села Новослобідка (розташоване поруч з Хортицьким мікрорайоном), хоча реально мобільну групу він зустрів у районі Критого ринку. Навіщо було фальсифікувати місце затримання? Збираємося запитати про це у керівництва управління поліції.
З повагою,
Дерибас Геннадій,
генеральний директор ТОВ «Газета «МИГ»
P.S. Прошу вважати цей лист офіційним зверненням до керівників ЗОВА та правоохоронних органів.
Комментарии:
нет комментариев