Ховати людину прийнято на 3-й день, відповідно, і поминки влаштовують після безпосереднього поховання. Не можна вживати їжу на могилі, а тільки по поверненню з кладовища. Важливо зробити перед трапезою обряд очищення. Наші предки повністю милися, переодягалися, вимивали підлогу і стіни. В наш час тільки миють руки перед їжею.
Меню на поминки складають залежно від того, чи випадають поминки в дні посту. Не рекомендується ставити на поминальний стіл спиртне. Поминальний стіл повинен бути простим і строгим. Важливо пам’ятати, що вся їжа на поминках символічна. Обов’язкове прочитання молитов, адже необхідно вимолити прощення гріх душі покійного і дарування їй вічного життя в царствіє господньому. Близький родич читає 17 кафізму з Псалтиря, а потім – «Отче наш».
Етикет поминок
На трапезу приходять тільки за запрошенням родичів померлого; стіл сервірують повсякденним посудом;
Гості повинні сісти за столом в залежності від ступеня споріднення: ближче всіх будуть близькі родичі (подружжя, батьки, діти і так далі);
За стіл сідають після миття рук, на запрошення;
Поминальний обід починається з запалювання свічок і прочитання молитов, а саме 17 кафізми і «Отче наш»;
Під час обіду або мовчать, або розмовляють тихо, сміятися не можна;
В розмові про покійного говорять тільки хороше;
По закінченню трапези знову читають молитву;
Розходяться, не попрощавшись;
Їжу, що залишилася, доручають тим, хто брав участь в поминках, щоб вони могли в колі своєї сім’ї продовжити поминки.
Що обов’язково повинно бути присутнім на поминальному столі
Пшенична або рисова кутя, приправлена медом. Кутю освячують на панахиді в церкві. Зерна символізують воскресіння, а мед – солодке загробне життя. З трьох ложок куті починається куштування їжі і нею ж і закінчується.
Млинці, що символізують добове коло, адже після заходу завжди впливає світанок. Подаються також з медом, разом з кутею, до куштування основних страв.
Суп. Перше блюдо обов’язково повинно бути гарячим, оскільки пар ніби допомагає душі покійного піднестися до Бога.
Можна приготувати борщ, щі, суп з локшиною.
Ячна, пшенична або гречана каша демонструють силу.
Яйця – символ безсмертя душі. Найчастіше це закуска присутня у вигляді фаршированих яєць.
Необов’язкові трави поминального меню.
Котлети;
Голубці;
Відбивні;
М’ясна і сирна нарізки;
Інші м’ясні страви (холодець, гуляш, печення з гарніром);
Страви з риби (символізують ловців людських душ-апостолів);
Пироги;
Овочеві салати (вінегрет, салат зі свіжої або квашеної капусти, салат з помідорів і огірків);
Десерти (печиво, оладки, цукерки);
Узвар із сухофруктів, кисіль, сік.
В пост дозволено проводити поминки. За церковними канонами, якщо 9 і 40 днів випадають на будні дні Великого поту, їх переносять на найближчу суботу.
Поминальне меню в пост:
Пісні борщ або щі;
Гриби з картоплею, локшиною, гречаною кашею;
Солоні, квашені або свіжі овочі;
Страви з бобових: сої, квасолі, гороху;
Млинці та пиріжки з пісною начинкою;
Горіхи і родзинки;
На Благовіщеня і Вербну неділю дозволяється готувати рибу.
Що таке Радониця?
Радониця – день, коли люди можуть розділити зі своїми близькими, які вже покинули цей світ, радість Світлого Христового Воскресіння. Тобто, це не тільки день пам’яті померлих, але і день, який нагадує про те, що сім’ї возз’єднаються в кращому світі.
У народі у Радониці є багато назв – Гробки, Проводи і Червона гірка.
До Бога молитви летіли,
Мільйонів, мільйонів людей…
Усі чогось сильно хотіли,
Просили у Бога щодень…
Хтось сильно просив про родину,
Хтось Богу жалівся на біль…
Молитви лили без упину, зливалися в один буревій!
Бог кожну з них чув й відкликався,
Він бачив майбутнє усіх
Й зробити все так намагався,
Як мріять ніхто і не міг…
Але задля цього довіра
До Бога потрібна була…
І щира, не зіграна віра
У серці щоб буйно цвіла…
Можливо, все йтиме, здавалось,
Не так, як хотілося б вам…
Не так, як в молитві звертались…
Та Богу видніше, не нам…
Він знає, що треба людині,
Він бачить увесь її шлях…
Він бачить життя по хвилині…
Ми робим помилки зі страху,
Беремо все в руки свої,
А потім, зійшовши зі шляху,
Стаємо нещасні і злі…
Здається, ми знаємо краще,
Як просимо сильно чогось…
Бог бачить, що буде так важче,
Дає у житті інше щось…
«Чому це, - Ми крутимо носом:
Нам Бог, що просили, не дав?
Ми ж віримо сильно, як просим…
Невже Бог молитві не вняв?»
Він чує, повірте, все чує…
Він батько, що любить дітей,
Виховує, вчить і лікує,
Все краще дає для людей…
Ми діти і маємо вірить,
Що Батько все робить для нас…
Хай щира до Бога довіра
Поселиться в кожному з нас!
Комментарии:
нет комментариев