Полювання на восьминогів

06.08.2022

Зазначимо, що з юридичної точки зору іпотека – це застава будь-якого нерухомого майна, та аж ніяк не кредит. Вона слугує забезпеченням виконання боржником своїх зобов’язань, що виникають із кредитної угоди. Себто при складанні відповідного договору із банком під заставу береться нерухомість, що покупається.

Враховуючи, що навіть за сприятливих часів вартість житла в Україні складалась за формулою «одна квартира - одна зарплата за одне трудове життя», то й іпотечні кредити видавались на терміни в чверть віку. Бажаючі зайняти жаданий «глечик» підписувались під житловим проектом довжиною в 25 років. Бо були свято впевнені, що за такий період заживуть краще, зарплати отримуватимуть більше і своєчасно. На жаль, така самовпевненість розбивалась в полум’ї чергової всеочисної кризи.

Нагадаємо, як люди взяли іпотеку на початку 2000-х років, а потім грянула криза 2008 року, і усі вони опинились у, м’яко кажучи, жебрацькому становищі. Зарплатня та оренда знизились, а виплати за іпотекою залишились на тому ж рівні. А ті, хто брав її в доларах, взагалі заборгували банкам щонайменше вдвічі більше, ніж вартувало їх «доступне» житло. І це із врахуванням першого внеску і здійснених платежів. У підсумку позичальник, усвідомивши, що грошей, вкладених у однокімнатний «глечик», може вистачити на побудову елітного маєтку в екозоні, уходив в довготривалий запій.

Отже, до застереження не ходити темними провулками можна додати ще пораду не брати іпотеки напередодні кризових часів у державі. Тим не менш, наш прем’єр мотивує (читай - охмуряє) ставкою за іпотекою в 3% на 20 років. Достатньо лише сплатити 20% від вартості житла. Звісно, такі програми виправдані за сприятливої економічної ситуації, але ж не в нашому випадку.

Казати про 3% річних за нинішньої ставки НБУ у 25% і дефіциті бюджету в 50% доходної її частини може тільки недолуга в професійному плані людина. Тут варто попередити, що інвестують не позичальники, а банки, і ґешефт візьмуть свій за будь-яких умов. Тут цілком припустимо, що схвалять іпотеку під 3% річних, але це буде старт до розгону неймовірної інфляції, яка розіб’ється о стіну стійкого дефолту. Отже, позикова криза 2008 року покажеться квіточками у порівняні з заявленою іпотечною перспективою.

При цьому, пропонуючи свою «шмигалітеку», голова уряду запевняє, що нова масштабна програма суттєво сприятиме відновленню економіки. А за чий, власне, рахунок? Спочатку запропоновано приготуватись, щоб розплачуватись за популістські рішення уряду військовим, рятувальникам, вчителям і лікарям. На черзі – решта українців, для яких програма запрацює з наступного року. Для них ставка буде так само пільговою - 7% річних.

Втішає те, що до того часу перші «пільговики» також з подивом виявлять низку прихованих відсотків: нічого не поробиш – інфляція. Такі квартирні пузирі лопаються навіть у цивільних країнах по типу Великобританії. Що тут вже казати про Україну, в якій стабільна тільки криза і до того ж війна.

В якості заспокійливого, що «шмигалітека» не втілиться в життя і не доведе країну до цілковитого дефолту, а людей до жебрацтва, згадаймо аналогічне рішення з нещодавнього минулого. У квітні 2021 року Кабмін затвердив порядок надання пільгових (під ті ж 3% річних!) іпотечних кредитів внутрішньо-переміщеним особам. За рахунок іноземних грантів на програму було виділено 25,5 млн євро. Здається тоді обмежились постановкою в чергу претендентів на житло – і на тому все. Хоча ту програму і можна було б запровадити: гроші виділили західні донори на безповоротних засадах. Але грантові кошти кподілись в невідомому напрямку.