Увечері 11 жовтня президент США Дональд Трамп оголосив, що між Україною та Росією «негайно» набуває чинності енергетичне перемир’я. Це вже друге таке оголошення менш ніж за місяць: 14 вересня Трамп так само заявляв про згоду сторін не бити по енергетиці, але удари тривали. Тому головне питання зараз не «чи оголошено перемир’я», а чим цей раз відрізняється від попередніх.
Як повідомляє «Суспільне», Трамп написав про це у Truth Social і закликав сторони: «Не порушуйте його!». Ні термін дії, ні перелік об’єктів, ні механізм контролю в дописі не названі. Президент Володимир Зеленський спершу назвав оголошення для себе новиною, а згодом заявив, що Україна підтримує ініціативу і чекає від Вашингтона подробиць.
Три спроби за півтора року: таблиця заяв і рішень
Щоб зрозуміти, наскільки міцним може бути нове перемир’я, варто розкласти попередні епізоди за статусом: де була лише заява, а де — реальне рішення з наслідками.
Купити карти
| Дата | Що сталося | Статус |
|---|---|---|
| 18 березня 2025 | Після розмови з Трампом Путін погодився на 30-денну паузу в ударах по енергетиці; Київ підтримав | Усна домовленість, без підписаного документа |
| 18 квітня 2025 | Речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що 30-денний термін сплив, а нових вказівок не було | Мораторій завершився |
| 14 вересня 2026 | Трамп заявив, що Україна і Росія погодилися не бити по енергооб’єктах одна одної | Заява; за даними FT, угоду не було фіналізовано |
| 15 вересня 2026 | Пєсков назвав ідею «дуже хорошою», але висунув умови: безпека танкерів у Чорному морі і зняття санкцій | Умови, а не згода |
| 9 жовтня 2026 | Трамп після розмови з Путіним оголосив зняття санкцій з російського дизеля; Мінфін США видав тимчасову ліцензію до 7 квітня 2027 року | Рішення (ліцензія) |
| 11 жовтня 2026 | Трамп оголосив, що перемир’я діє «негайно»; Зеленський підтримав і попросив деталей | Заява; офіційної реакції Кремля на момент публікації не було |
Важлива деталь: за даними Forbes Україна, у вересні джерела FT, знайомі з позицією Кремля, стверджували, що Путін не хоче енергетичної угоди перед зимою, бо розраховує, що удари в холоди змусять Київ піти на поступки. Чи змінилася ця позиція, з відкритих джерел наразі невідомо.
Що змінилося між вереснем і жовтнем
Відмінність не в тексті оголошення, а в обставинах навколо нього. Між двома заявами Трампа відбулися дві помітні події. По-перше, США послабили санкції щодо російського дизеля — фактично виконавши частину вересневих побажань Москви. Про те, як Росія й раніше обмінювала «тишу» на санкційні поступки, ми писали в матеріалі про енергетичне перемир’я в обмін на санкції.
По-друге, змінилася позиція Києва щодо ударів по російських НПЗ. 11 жовтня Зеленський заявив, що Україна припинить удари по нафтопереробних заводах РФ, якщо Росія перестане бити по українській енергосистемі. До цього американська сторона неодноразово тиснула на Київ саме через атаки на НПЗ — детальніше в тексті про погрози щодо розвідданих.
Водночас, за даними FT, на яку посилається Forbes, у момент оголошення в Києві ремонтні бригади ліквідовували наслідки нових ударів, а наближений до Зеленського посадовець сказав, що про перемир’я «ніхто нічого не чув».
Шість питань, на які поки немає відповіді
- Термін. У березні 2025 року йшлося про 30 днів. Цього разу строк не названо.
- Перелік об’єктів. Чи входять до «енергетики» НПЗ, нафтобази, газова інфраструктура, підстанції та трансформатори — не уточнено.
- Час початку. «Негайно» — за чиїм часом і з якого моменту фіксувати порушення, невідомо.
- Контроль. Хто перевірятиме дотримання і куди сторони подаватимуть скарги, не повідомлялося.
- Умови Москви. Чи відмовився Кремль від вимог щодо танкерів і санкцій, які озвучував у вересні, — невідомо.
- Згода Росії. Публічного підтвердження від російської сторони на момент публікації не було.
Досвід 2025 року показує, чому ці деталі важливі: тоді сторони майже одразу почали звинувачувати одна одну в порушеннях, а без узгодженого механізму перевірки суперечки так і лишилися взаємними заявами.
Запорізький вимір
Для Запоріжжя енергетичне перемир’я — не абстракція. Місто живе поряд з енергооб’єктами, які вже були цілями: 22 березня 2024 року внаслідок масованої атаки було серйозно пошкоджено Дніпровську ГЕС. Окрема тема — окупована Запорізька АЕС: у 2025 році МАГАТЕ кілька разів домовлялося про локальні режими тиші, щоб ремонтники могли відновити лінії живлення станції. Ці прецеденти показують, що точкові домовленості з чітким переліком об’єктів і посередником працюють краще за загальні заяви.
Якщо цього разу перемир’я матиме конкретні параметри, для жителів прифронтового регіону це означатиме передусім менше аварійних відключень узимку. Якщо ні — графіки й надалі залежатимуть від інтенсивності обстрілів.
Що буде далі
Найближчі сигнали варто шукати в трьох місцях: офіційна реакція Кремля, деталі від Білого дому, які чекає Київ, і засідання міністрів закордонних справ ЄС 12 жовтня, де, за даними Forbes Україна, мають розглянути найбільший від початку війни пакет санкцій проти РФ. Тим часом Зеленський повідомив, що обговорив ініціативу з генсеком НАТО Марком Рютте, президентом Фінляндії Александром Стуббом і прем’єром Канади Марком Карні, про що пише «Європейська правда».
Поки що енергетичне перемир’я 11 жовтня має той самий статус, що й вересневе: це заява однієї сторони-посередника, а не документ. Перевіркою стануть не слова, а перша ніч без ударів по підстанціях.
Фото: Дніпровська ГЕС у Запоріжжі, архівне фото. Anatoliy Volkov / Wikimedia Commons, CC BY-SA 4.0
Коментарії:
немає коментарів