Перед вами два фото, на них ті ж самі люди - Микола Максимович Марочко і його син Віктор. Відстань у часі між цими двома знімками - майже три з по-ловиною десятиріччя. Ветеран війни і праці Микола Максимович Марочко - людина шанована у Смирновому Куйбишевського району.
Мешкає він по провулку Флотському, який саме за пропозицією колиш-нього військового моряка і його однодумців перейменували (попередня назва провулок Камінний). Миколі Максимовичу було чотирнадцять років коли, розпочалась Велика Вітчизняна. Наприкінці ж війни він зі зброєю в руках гнав ворога із нашої землі. Служив на території Прибалтики, спочатку був червоноармійцем, затим червонофлотцем. Тільки в 1954 році мічман Микола Максимович повернувся у рідне Смирнове.
Микола Марочко спочатку навчився професії токаря, деякий час навіть працював за спеціальністю. А коли повернувся у Смирнове, Микола Макси-мовичу запропонували очолити місцевий клуб. Та більшість свого життя ве-теран віддав пропаганді книги, більше двох десятків років завідував Олексі-ївською сільською бібліотекою.
Інший герой фотознімку - син Миколи Марочка Віктор. У 1981 році він закінчив Олексіївську середню школу. Після служби в армії вирішив працю-вати у міліції. Після кількох місяців роботи міліціонером у Куйбишевському райвідділі вступив на стаціонарне відділення факультету підготовки дільнич-них інспекторів міліції Донецької середньої спеціальної школи міліції МВС СРСР.
Віктор Миколайович після закінчення першого курсу брав участь у охо-роні громадського порядку під час проведення Ігор Доброї Волі у Москві. А навчаючись на другому курсу - обрав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Після навчання працював інспектором міліції. Наприкінці восьмидесятих років Віктор Марочко брав участь у ліквідації на-слідків землетрусу у місті Кіровакан (Вірменська РСР). Того ж року вступив на перший факультет підготовки оперативно-начальницького складу Україн-ської академії внутрішніх справ. Після закінчення повернувся в Куйбишевсь-кий райвідділ міліції. Спочатку був слідчим, потім, до виходу на пенсію у 2000 році, займав посаду заступника начальника райвідділу - начальника слі-дчого відділення.
Та й на заслуженому відпочинку Віктор Миколайович такий же непоси-дючий, активний у громадському житті Куйбишевого. Зараз він - голова ради Куйбишевської районної громадської організації Асоціації ветеранів війни та інвалідів Чорнобиля Запорізької області, заступник голови ради районної ор-ганізації пенсіонерів МВС України.
Віктор Миколайович має медалі «Захиснику Вітчизни», «За сумлінну службу» ІІ і ІІІ ступенів, а також багато відомчих медалей та нагрудних зна-ків.
Другий знімок - Миколи Максимовича і його сина Віктора Миколайовича Марочків зроблено наприкінці березня нинішнього року, коли Микола Мак-симович відзначав свій 85-річний ювілей. Того дня зібралася дружна родина Марочків, щоб вітати ювіляра. Капітан другого рангу у відставці зустрічав гостей при повному параді - у військовій формі, при нагородах. Тоді й зафік-сував батька і сина Марочків, щоб зрівняти фото, між якими - майже три з половиною десятки років.
Василь ПРОХОРОВИЧ, Куйбишевський район. Фото автора
Газета Запорожского областного совета ветеранов «Надежда» – популярное издание. Нет такого района в нашей области, где бы сотни, а то и тысячи людей не выписывали бы ее. Газета – Лидер в нашей области по числу подписчиков. 
Комментарии:
нет комментариев