Незаконна реклама по-запорізьки: гроші виділили, та поки їх не видно

Незаконно розміщена реклама впливає не тільки на естетичний вигляд міста, але й на екологію. Часто рекламу чіпляють жорсткою проволокою чи цвяхами до дерев, що негативно впливає на рослини.

І РІШЕННЯ ПРИЙНЯЛИ, Й ГРОШІ ДАЛИ

Інспекція з благоустрою міської ради 25 січня цього року внесла проект рішення про впровадження в обласному центрі комп’ютерної програми «Автододзвон». Як зазначив начальник Інспекції з благоустрою міської ради Вадим Лобко на засіданні виконавчого комітету, впровадження цієї програми дозволить ефективно виявляти й притягати до відповідальності порушників чинного законодавства у сфері благоустрою.

Суть програми доволі проста: на номер абонента, вказаний в оголошенні (за словами чиновників, програма охопить 300 номерів на добу), вдень і вночі здійснюються дзвінки із заданим інтервалом у часі. При відповіді абоненту повідомляють про порушення, запрошують для дачі пояснень та вимагають ліквідувати наслідки незаконних діянь. Система автодозвону ускладнює діяльність абонента, що використовує цей телефонний номер, до усунення всіх порушень.

Програму вирішили впроваджувати, а з нею прийняли рішення виділити на її реалізацію 30 тисяч гривень. 29 листопада 2013 року на сесії міськради депутат Геннадій Рекалов повідомив, що запуск програми обійдеться в 30 тисяч гривень, із них 28 тисяч коштуватиме 16-ти канальний шлюз, решту коштів пропонували витратити на 16 сім-карт.

ДОСВІД ІНШИХ МІСТ УКРАЇНИ

Запоріжжя – не новатор у боротьбі проти несанкціонованого розміщення реклами. Чиновники запевняють, що така практика успішно проявила себе в Києві, Житомирі, Львові, Донецьку та Одесі, а ефективність програми в сусідів виходить за будь-які межі.

Однак, згідно з інформацією, яку надала нам Львівська міська рада, тільки у 27 відсотках випадків вдається додзвонитися до порушників, а оплата штрафу здійснюється лише у 50-55 відсотках від цієї кількості. Розмір же штрафу регулюється ст. 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Виходить, що звичайні громадяни можуть заплатити від 340 до 1360 гривень, а суб’єкти підприємницької діяльності – 850-1700 гривень. У Львові обладнання закупалося в ТОВ «ІВП ІННОВІНН» та коштувало 14 тисяч гривень. Щомісяця програма у Львові в обслуговуванні вимагає 900-1000 гривень, і це лише оплата послуг телефонних операторів. У Запоріжжі «Автододзвон» має діяти на платформі КП «Основаніє», але перерахування додаткових коштів на рахунок працівників не передбачено.

Житомирській владі щомісячне обслуговування «Автододзвону» виходить майже в  півтори тисячі гривень. А за період існування (з лютого 2008 року) складено лише 89 протоколів про адміністративні правопорушення. На закупівлю обладнання Житомир витратив майже 20 тисяч гривень.

Столиця України не змогла згадати про ефективність програми, а потім взагалі заявила про її відсутність. У той самий час у нашій мерії запевняли про успішний досвід Києва.

ДЕ-ФАКТО ТА ДЕ-ЮРЕ

Ми поспілкувалися з одним із майстрів КП «Основаніє», який вирішив залишитися інкогніто: «Каждый день наши работники убирают незаконную рекламу. Мы это делаем в рамках своей работы, а не за отдельную плату. Очень часто приходится за свои деньги покупать инструменты, чтобы все соскрести. Мы разговаривали с чиновниками, которые убеждают нас, что программа «Автодозвона» заработает и даст свои результаты. Пока же мы лишь направляем номера с объявлений в районные администрации, которые должны дозваниваться и штрафовать этих граждан. Справляемся как можем, проблема незаконной рекламы очень острая для нас».

Полегшити ситуацію можна, запровадивши штрафи, а також залучивши до очистки міста засуджених за адміністративні проступки, вважає депутат міськради Зінаїда Гальчинська. Але за таку пропозицію чиновники поки не квапляться голосувати.

Іншою стороною проблеми є правова необізнаність самих рекламодавців. Дивлячись на відсутність покарання де-факто, рекламодавці вважають свої дії допустимими. До речі, установа, яка повинна опікуватися контролем дій рекламодавців в Запоріжжі, – орган по розміщенню реклами житлово-комунального підприємства, що знаходиться на проспекті Леніна, 214. Там ми поспілкувалися з одним із працівників, котрий попросив його не називати: «Мы каждую неделю выезжаем и демонтируем незаконную рекламу. Иногда случаются и скандалы, когда приезжают нарушители и доказывают, что они имеют право размещать рекламу. Мы выписываем акты и направляем их в отдел благоустройства города, чтобы граждане выплачивали штраф. Мы действуем на основе всех существующих законов и постановлений, касающихся рекламы. Также в наши обязанности входит разрешение на размещение рекламы и оборудование специальных мест для нее» (нормативні документи до теми: Рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради, ЗУ «Про рекламу», – авт.).

ЦІНА ПИТАННЯ

Недоступність законної реклами в місті призводить до появи незаконної. Розмістити рекламу в місті не так просто й швидко. Якщо не співпрацювати з рекламними агентствами, розміщення реклами власноруч займає багато часу та сил. Спочатку треба отримати дозвіл органів розміщення реклами, потім замовити тираж друкованої продукції, знайти технічний персонал, спроможний змонтувати рекламу. Зазвичай рекламні агентства пропонують уже готовий пакет послуг. Його ціна не є постійною, а коливається в залежності від виду рекламної продукції та місця її розташування. Так, стандартний білборд розміром 6 на 3 метри вздовж проспекту Леніна може обійтися від 3,6 до 5,2 тисяч гривень, а того ж розміру білборд, але, наприклад, в Шевченківському районі коштуватиме від 1,9 до 2,3 тисяч гривень. За лайтбокс (реклама на поверхні, що підсвічується, – авт.) у будь-якому місці треба віддати близько 3 тисяч гривень. Якщо клієнт не зацікавлений в масштабах таких послуг і прагне розмістити лише невелике рекламне оголошення, він повинен зробити це на відповідних, наданих державою, стендах. Але реалії запорізьких рекламістів такі, що отримавши дозвіл, рекламу можна розмістити в будь-якому місці та на будь-якій поверхні.

КОМЕНТАРІ СТОРІН

Інколи ті, хто розклеює рекламу, навіть не думають, що за ці дії можна понести покарання. Зазвичай на легкий заробіток реагують студенти, але бувають випадки, коли директори установ дають завдання своїм працівникам розклеїти рекламу фірми «на шляху додому». Звісно, за такі дії ніхто не робить плюс до зарплатні, а в разі виникнення критичної ситуації треба захищатися самостійно. Ми зустріли дівчину, яка розклеювала листівки-рекламу банку, де працює: «Я не работаю расклейщиком, такое поручение нам дает наш директор. Иногда берут отдельного человека, когда больше рекламы. Это незаконно, но никто же все равно не ловит. Вот я иду с работы и расклеиваю на каждом столбу. Еще ни разу никто не останавливал».

Один із рекламодавців, котрий також виявив бажання залишитися анонімним, говорить: «Охочих заробити гроші достатньо. Ми не відмовляємо нікому. Це переважно люди, яким за 50, без постійної роботи. Розклеювати оголошення можна всюди, аби тільки їх було видно. Це основне правило. Ми даємо визначену територію та час, за який вни повинні все розклеїти. Особисто мене ще ніхто не штрафував за таку діяльність, тому припиняти її не збираюся. Це дуже вигідно, а головне те, що ніякої відповідальності немає, особливо в Запоріжжі».

Адвокат Олена Лозниця говорить: «Дозвіл на розміщення зовнішньої реклами вимагає статті 16 Закону України «Про рекламу». Відсутність дозволу на засіб реклами розцінюють як порушення, санкції за яке передбачено статтею 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Для фізичних осіб штраф становить від 340 до 1360 гривень, для посадових осіб – від 850 до 1700 гривень. Крім того, бізнесмен зобов’язаний зняти всі свої оголошення протягом двох днів. Людина не може бути оштрафованою тільки за те, що в рекламному оголошенні вказано її номер. Для накладення штрафу потрібні вагомі докази того, що особа самовільно розмістила рекламу, тобто докази вчинення зазначеного адміністративного правопорушення. Протоколи про адміністративні порушення складають особи, уповноважені виконкомами органів місцевого самоврядування (п. 2 ст. 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення, – авт.), а розглядають справи – адміністративні комісії виконкомів (виконкоми) (ст. 218, 219 Кодексу України про адміністративні правопорушення, – авт.). Згідно зі статтею 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. У разі відсутності особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне сповіщення про місце й час розгляду справи, та якщо від особи не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи», – зазначила Олена Лозниця.

Дарина ВОЛКОВА, Альона ВОРОБЙОВА, Олександра КУЧЕР, Дар’я СІМУТІНА, Микола СИТНИК