ПОРОГИ

Як медіа формують гендерні стереотипи?

Сучасні засоби масової інформації відіграють визначальну роль у формуванні та закріпленні гендерних стереотипів у суспільстві. Через телебачення, рекламу, соціальні мережі та інші медіаканали транслюються усталені уявлення про «правильні» ролі чоловіків і жінок, які часто не відповідають реальності та обмежують можливості для самореалізації обох статей.

В українському медіапросторі проблема гендерних стереотипів залишається актуальною, незважаючи на зростаючу увагу до питань гендерної рівності. За даними «Інституту масової інформації», більшість рекламних повідомлень все ще експлуатують традиційні гендерні ролі, де жінки представлені переважно в домашній сфері, а чоловіки – у професійній.

Основні стереотипи в медіа: що показують дослідження?

Згідно з дослідженням «UN Women в Україні», найпоширенішими гендерними стереотипами в українських медіа є:

• Зображення жінок переважно в ролі домогосподарок та матерів.
• Акцент на зовнішності жінок, навіть у професійному контексті.
• Представлення чоловіків як єдиних годувальників родини.
• Асоціація лідерства та управлінських якостей виключно з чоловіками.

Інфографіка демонструє типові ролі, в яких зображують чоловіків та жінок у рекламних матеріалах українських медіа. Дані показують значний дисбаланс у представленні гендерних ролей та стійкість традиційних стереотипів.

Вплив стереотипів на суспільну свідомість

Дослідження «Центру гендерної культури» виявило, що постійне споживання стереотипного медіаконтенту призводить до:

• Формування обмежених кар’єрних очікувань у молоді.
• Закріплення традиційного розподілу домашніх обов’язків.
• Зниження самооцінки через невідповідність «ідеальним» образам.
• Збереження гендерної дискримінації на робочому місці.

Проект Кешер в Україні є однією з найвпливовіших громадських організацій, що працює над просуванням гендерної рівності та розвитком жіночого лідерства в країні. Заснована на принципах взаємної підтримки та розвитку, організація зосереджує свою діяльність на двох ключових напрямках: «Жінка у суспільстві» та «Жіноче лідерство». Основною місією Проекту Кешер є забезпечення права жінок самостійно обирати свій життєвий шлях та реалізовувати власний потенціал без будь-яких обмежень.

У своїй щоденній роботі Проект Кешер реалізує численні ініціативи, спрямовані на розвиток жіночого лідерства. Організація проводить освітні програми та тренінги, надає менторську підтримку та створює мережу активних жінок-лідерок. Особлива увага приділяється протидії гендерним стереотипам через моніторинг дискримінаційного контенту в медіа та проведення просвітницьких кампаній.

Одним із найважливіших досягнень організації стало створення потужної спільноти жінок-лідерок, які активно впливають на формування гендерно-чутливої політики в Україні. Проєкт Кешер також розвиває міжнародне співробітництво, що дозволяє обмінюватися досвідом та впроваджувати найкращі світові практики у сфері гендерної рівності.

Серед інноваційних проектів організації особливе місце займає Бюро Експерток – унікальна база даних професійних жінок-експерток, яка сприяє просуванню жіночого експертного голосу в медіа та підтримує професійний розвиток учасниць. Не менш важливою є ініціатива #ВладаНедакПише, спрямована на моніторинг гендерно-чутливої мови та впровадження фемінітивів у офіційному спілкуванні.

Міжнародна діяльність є важливою складовою роботи Проєкту Кешер. Організація підтримує активні зв’язки з wonderschool та projectkesher , бере участь у глобальних ініціативах та постійно обмінюється досвідом з міжнародними партнерами. Це дозволяє впроваджувати найкращі світові практики у сфері гендерної рівності та жіночого лідерства в українському контексті.

Проєкт Кешер завжди відкритий для нових учасниць та пропонує різноманітні можливості долучення до своєї діяльності. Жінки можуть стати членкинями організації, зробити благодійний внесок, долучитися до проектів та ініціатив або стати волонтерками.

Шляхи подолання гендерних стереотипів у медіа

Для подолання гендерних стереотипів у медіа необхідно впроваджувати комплексні зміни:

• Медіаграмотність. «Академія української преси» пропонує програми з розвитку критичного мислення для розпізнавання та протидії гендерним стереотипам.
• Редакційні стандарти. Провідні українські медіа, такі як «Громадське», впроваджують політики гендерно-чутливої журналістики.
• Регуляторні механізми. «Національна рада з питань телебачення і радіомовлення» розробляє рекомендації щодо недискримінаційного контенту.

Щодо рекомендації для медіа

• Забезпечення різноманітності представлення ролей обох статей.
• Уникнення сексистської мови та образів.
• Залучення експертів з гендерних питань до створення контенту.
• Регулярний моніторинг власного контенту на предмет стереотипів.
• Проведення тренінгів для працівників медіа.

Подолання гендерних стереотипів у медіа – це довготривалий процес, який вимагає системних змін та усвідомленого підходу всіх учасників медіаринку. Важливо розуміти, що медіа не лише відображають суспільні настрої, але й активно формують їх, тому відповідальність за поширення або подолання стереотипів лежить насамперед на працівниках медіасфери.

Яна Рожко