Сучасні одинадцятикласники вже й забули що таке вступні іспити до університету чи коледжу. Українська молодь настільки звикла до зовнішнього незалежного оцінювання, що не уявляє, як інакше можна вступити до вишу.
Однак у зв’язку з останніми політичними подіями проведення ЗНО-2014 опинилося під загрозою зриву. Нездатність влади фінансувати та надавати абітурієнтам належні умови для тестування спричинила розгляд Міністерством освіти України питання про відміну цьогорічної вступної кампанії. Але, на щастя, подібне рішення заморозили, й поки все залишається в силі. Єдина зміна – переведення середнього балу атестату випускників із 200-бальної шкали в звичайну, 12-бальну, що спричинило шквал непорозумінь та суперечок.
За коментарем щодо цьогорічних змін та зовнішнього незалежного тестування в цілому ми звернулися до заступника директора з навчально-виховної роботи Криворізького центрально-міського ліцею (КЦМЛ) Сергія Городашина.
- Сергію Миколайовичу, в 2007-2008 навчальних роках зовнішнє незалежне оцінювання стало обов’язковим для випускників шкіл. На вашу думку, чи є введення такої екзаменаційної системи корисним для освіти?
- Безперечно, так. Про корисність та доречність ЗНО не може навіть мова йти. Гадаю, що подібна система оцінювання знань абітурієнтів є найоб’єктивнішою та найефективнішою з тих, які коли-небудь існували в Україні. Дехто говорить, що на ЗНО може пощастити, відповіді легко вгадати й все одного корупція існувала, існує та буде існувати, таким людям можу сказати тільки те, що не знаю жодного абітурієнта, який би отримав сертифікат проходження тестування з балами, набагато вищими, ніж його реальні знання. Щодо корупції, то це не моя проблема, й не я маю її вирішувати, але впевнений, що система запаковування результатів та їх перевірки має дуже великий захист, а ось вступна кампанія кожного з університетів – то вже зовсім інша справа.
- Скільки учнів зареєстровано цього навчального року в порівнянні з іншими?
- Назвати точні цифри я можу тільки в межах нашого навчального закладу, а якщо говорити в масштабах України, то тут слід користуватися даними Центру оцінювання якості освіти. Хоча, в цілому, простежується тенденція, що минулого року учнів зареєструвалося більше, ніж цього.
- Чи є у вас інформація, який середній бал отримали абітурієнти в різні роки складання ЗНО?
- Подібної інформації, думаю, вам не надасть ніхто, бо ж результати кожного з випробуваних є конфіденційними, тому тут можна спиратися лише на відсоток зарахованих до ВНЗ на контрактній чи бюджетній основі.
- Чи вважаєте ви доцільним рішення міністерства освіти щодо переведенням 200-бальної шкали середнього балу атестату в 12-бальну?
- Не погоджуватися з рішеннями міністерства освіти не можна, але я незадоволений подібними змінами. Рішення ще не остаточне, та, скоріше за все, його приймуть. Відверто кажучи, не розумію, навіщо робити такий хід. Це може негативно вплинути на академічну успішність дітей. Раніше кожен бал атестата коштував приблизно 10 балів ЗНО та додавався до загальних результатів, а чи захоче зараз одинадцятикласник наполегливо працювати та навчатися, щоб отримати, припустимо, 11 балів замість 6? Різниця в балах ЗНО – всього п’ять, і вони вважатимуться практично рівними. Такий собі хід зрівнювання трієчників та відмінників, який я вважаю недоречним.
- Можливо, ЗНО вже віджило своє й потрібно повернути звичайні вступні іспити до університету?
- Я повторюся, ЗНО поки є найоб’єктивнішою системою оцінювання знань, і питання про його відміну, як на мене, недоречне. Однак тестування потребує достатнього рівня фінансування, яке, на жаль, держава зараз собі дозволити не може. Але в крайньому випадку тестування проходитимуть, наприклад, в обласних центрах та найбільших містах регіону, й регіони повинні будуть самостійно фінансувати свої території.
Костянтин ЦЕНЦУРА
Комментарии:
нет комментариев