Агроном з Малинівки

Цієї осені відзначила 60-річний ювілей знана і шанована людина у селі Малинівці Гуляйпільського району – головний агроном ТОВ «Батьківщина» Микола Олексійович Писанко.

Батьки привчали до праці

У родині Писанків, яка жила у селі Новоукраїнка сусіднього Новомиколаївського району, виховувалося двоє синів – Микола та Анатолій. Батько працював ковалем, а мама – вчителькою початкових класів. З дитинства хлопці трудилися у садах, які були і вдома, і в колгоспі.

– Майже всі літні канікули ми з однолітками проводили серед цілого розмаїття запашних фруктів, – згадує Микола Олексійович. – Це було так захопливо, а головне, що мені це подобалося. Щоправда, спочатку до саду возив воду бідоном, а згодом мене відправили на збірки врожаю. Не було такої культури, якої б не вирощували! А ні, помиляюся, персиків у нас не ростили…

Проте по батьківських стопам ніхто з хлопців не пішов – обрали сільське господарство. Так, закінчивши Дніпропетровський сільськогосподарський інститут за спеціальністю «агроном», Микола бере направлення до с. Малинівки Гуляйпільського району.

Добирався до Гуляйполя літаком

– До Гуляйполя не їхав, а летів літаком АН-2, квиток на який коштував 3 карбованця, – з посмішкою згадує М. Писанко. – Був такий рейс: Новомиколаївка – Гуляйполе…

1972 рік запам’ятався молодому хлопцеві як неврожайний – повимерзали всі озимі. Потрапити до колгоспу «Батьківщина», що у селі Малинівці, йому вдається не відразу. За направленням начальника сільгоспуправління району їде до села Добропілля, в якому знаходився колгосп «Перемога».

– Я попрацював тут чотири місяці, далі – рік служив в армії. Повернувся сюди, але вже на посаду агронома по захисту рослин, говорить М. Писанко. – Потім працював у райкомі комсомолу, а згодом став секретарем партійної організації колгоспу ім. Свердлова у селі Полтавка. Повернутися до Малинівки зміг лише у 1984 році…

Чверть віку на посаді

Вже 26 років М. Писанко – головний агрономом у товаристві. Порівнюючи минулі роки із сьогоденням, говорить, що колись важче було працювати, бо в господарствах не мали такої сучасної техніки, яка є нині. Цього року під час жнив саме у ТОВ «Батьківщина» залишився районний перехідний приз «Золотий колос» та обласний перехідний приз ім. заслуженого механізатора України І. Мартиненка.

Говорячи про Миколу Олексійовича, слід сказати про нього і як про гарного чоловіка, батька, дідуся. Зі своєю дружиною Галиною Олександрівною разом вже 37 років. Виховали двох доньок, не натішаться і онуками – Владиславом і Назаром.

– Я глибоко переконаний, що життя прожив не задарма, а головне – про що я мріяв, те і отримав, – з доброю посмішкою підсумував Микола Олексійович…

Тетяна ВЕЛИКА, Гуляйпольський район