
Гіпертонічній криз – це раптове значне підвищення артеріального тиску від базового рівня (нормального або підвищеного). Загрозу здоров’ю та життю несе значне підвищення АТ (як правило > 180 та/або 120 мм рт. ст.), яке ускладнюється смертельно небезпечними станами. Причиною розвитку тяжких ускладнень артеріальної гіпертензії може стати як дуже високий рівень артеріального тиску, так і ступінь його зростання.
На 1 вересня на обліку з серцево-судинними захворюваннями в Енергодарі знаходиться 7148 пацієнтів, з них з гіпертонічною хворобою – 3887 (54%). Часто гіпертонічна хвороба може мати складний перебіг з гіпертонічними кризами.
Симптоми гіпертонічного кризу
Негайно телефонуйте «103», коли разом зі значним підвищенням тиску з’являються: інтенсивній біль чи значний дискомфорт за грудиною або в ділянці серця; порушення мови, слабкість в одній руці, асиметрія обличчя; інтенсивний головний біль, який супроводжується сплутаністю свідомості та розладами зору; нудота й блювота; задуха; судоми; виражені тривожні розлади.
Однак часто підвищення артеріального тиску не потребує екстреної допомоги і госпіталізації. Йдеться про ті випадки, коли значне раптове підвищення тиску супроводжується головним болем, запамороченням, відчуттям тривоги, пришвидшеним серцебиттям. Такі стани визначаються як неускладнені гіпертонічні кризи, які в більшості випадків не потребують невідкладної допомоги та можуть лікуватись амбулаторно. Для зниження тиску при неускладненому гіпертонічному кризі використовуються таблетовані швидкодіючі антигіпертензивні препарати. Для прискорення зниження тиску таблетки рекомендовано застосовувати сублінгвально – тобто покласти під язик, так вони швидко розчиняються та всмоктуються і починають діяти через 15-30 хвилин.
Порадьтеся зі своїм лікарем перед прийомом будь-яких ліків!
Купірування неускладненого кризу в домашніх умовах
Основне завдання – попередити розвиток ускладнень. Перш за все слід забезпечити моніторинг артеріального тиску. АТ потрібно знизити до відносно безпечного рівня: швидкість зниження середнього АТ має становити не більше ніж 25% впродовж першої години. Аби уникнути надмірного зниження АТ, рекомендується починати лікування з низьких доз антигіпертензивних препаратів, за необхідності – повторити їх прийом через 1-2 години.
Заборонені великі дози ліків, тим більше незнайомих для хворого.
Засоби для лікування неускладнених ГК:
Каптоприл. Початок дії – 15-30 хвилин, максимум – 30-90 хвилин, тривалість – 4-6 годин. Приймають у дозі 25 мг під язик або перорально, за необхідності – повторити через 90-120 хвилин до 100 мг.
Ніфедипін (Корінфар) у дозі 10-20 мг, або фармадипін – 2-3 краплі під язик (+ пропранолол (анаприлін) 20 мг для попередження рефлекторної тахікардії). Але для постійного вживання препарати не підходять через можливі побічні прояви.
При тахікардії приймають бета-блокатори – Пропранолол (Анаприлін) – 20-40 мг сублінгвально.
Клонідин (Клофелін) в дозі 0,075-0,3 мг перорально. Цей препарат не збільшує серцевий викид, тож безпечний для вживання при тахікардії.
Сечогінні препарати Фуросемід – 40 мг або Торасемід – 10-20 мг перорально.
Причини гіпертонічних кризів
Щоб мінімізувати ризик дестабілізації артеріального тиску, важливо розуміти основні причини виникнення ГК:
• неадекватне лікування артеріальної гіпертензії (недостатня кількість або низькі дози препаратів);
• відмова або зміна режиму призначеної лікарем антигіпертензивної терапії;
• неліковані тривожні розлади (вони дуже часто провокують вегетативні пароксизми з раптовим значним підвищенням тиску та відчуттям тривоги, страху, ознобом, рясним сечовиділенням);
• деякі вторинні гіпертензії (феохромоцитома, реноваскулярна гіпертензія).
Як попередити криз
Найкращим способом профілактики гіпертонічного кризу і уникнення важких гіпертензивних ускладнень є обізнаність пацієнтів щодо артеріальної гіпертензії та ефективна взаємодія з лікарем.
Реальними засобами, які допомагають контролювати гіпертензію, є:
• регулярне застосування підібраної лікарем антигіпертензивної терапії;
• відмова від куріння та зловживання алкоголем;
• правильне харчування, зокрема – обмеження вживання солі до 5 г/добу;
• зменшення ваги у разі надлишкової маси тіла або ожиріння;
• регулярні аеробні навантаження.
Пацієнтам варто й самостійно контролювати артеріальний тиск, що допоможе вчасно виявити його незначне зростання, звернутись до лікаря для корекції лікування та запобігання значній дестабілізації й розвитку гіпертонічного кризу.
Оксана Іванова, заступник директора з медичного обслуговування КНП «МЦПМСД»
Комментарии:
нет комментариев