ПОРОГИ

15-річний Тимур Ждан-Марічев займається волонтерство у Будапешті з початку повномасштабного вторгнення росії в Україну. Бере участь у благодійних організація та активно допомагає у волонтерських проєктах, він погодився розповісти редакції про свою діяльність.

Розкажіть, як ви прийшли до того, щоб займатися волонтерством?

Навчаюсь я дистанційно в українській школі, а також ходжу на багато безкоштовних уроків які організовані для українців. Інколи я волонтерю, проте вже менше ніж раніше, бо багато програм скоротили. Також я нещодавно почав програму з Хельсінкським Комітетом, де вивчаю права людей а після закінчення курсу буду відвідувати угорські школи та розказувати учням про їх права.

Чи багато часу займає ваша діяльність волонтером?

Зайнятість насправді невелика, це все не дуже багато часу займає. До волонтерства прийшов спочатку допомогти знайомим американцям, які організували благодійну діяльність, а потім почав волонтерити у Next Step Hungary, десь півтори роки тому, там вони мене кликали допомогти з різними їх програмами.

Яку допомогу надає ця організація?

Допомогу вони надавали різну, інколи продукти харчування та гігієни. Найбільше вони роблять освітні програми для дітей і дорослих.

Дуже круто, що біженці можуть отримувати допомогу, зокрема і у сфері навчання. Чи брали ви участь у їх освітніх програмах?

Брав участь у курсах програмування, десь 3 місяці. Потім сам допомагав вчителю на цих курсах. Брав участь в декількох освітніх програмах. Сам я інколи був перекладачем чи допомагав вчителю. Допомагав у роздачі гуманітарної допомоги, відповідав на робочі дзвінки та співпрацював з іншими волонтерами.

Як ви потрапили у цю організацію?

Вони беруть усіх охочих, просто реєструєшся як волонтер, якщо бачать ініціативу, то беруть. Зараз дуже мало потрібно волонтерів. Я їх знайшов через знайомих.

А от як ви вирішили, що хочете допомагати?

Та не знаю точно. Просто це чудовий спосіб провести час, допомогти іншим, спробувати себе в новій сфері.

Складною була робота?

Оскільки мені це подобалось, то ні. Але зі складного я був благодійним вожатим у літньому денному таборі там, інколи було складно зловити усіх дітей та не дати їм розбігтись по парку чи навпаки дивитися у телефони.

Що вам із роботи сподобалось та запам’яталось найбільше?

Мені подобалось мабуть усе. Це завжди було мені цікаво. Запам’яталися івенти де я брав участь, наприклад організували «День України», показати нашу культуру. Я лекцію читав та допомагав у організації свята. Це було маленьке свято, пісні, танці, невеликі лекції про Україну та усілякі смаколики для відвідувачів, вареники та млинці.

Це дуже чудово, що ви обрали саме такий спосіб, дякую за те що допомагаєте українським біженцям. Ви щось отримали від цієї організації?

Декілька разів отримував гуманітарну допомогу від них.

Які поради ви можете надати людям, які також хочуть займатися волонтерством?

Якщо у вас є час та бажання, то займайтесь. Це не завадить, а навпаки принесе користь не тільки тим, кому ви допомагаєте, а і вам самим. Нові знайомства, нові люди, нові заняття. Це справжня нова сторона, яку можна для себе відкрити.

Та які поради дасте тим хто потребує допомоги?

А тим, хто потребує допомоги пораджу ходити по благодійним організаціям які закликають на свої заняття, нехай це буде малювання, чи роздача їжі, чи клуб чаювання для біженців. Варто не сидіти на місці, а бути якомога активнішим. Де держава мало допомагає біженцям, там багато допомагають благодійні організації.

Якщо ви проживаєте в Угорщині та потребуєте допомоги, то перейдіть за посиланням на організацію. Також на сайті Посольства України Угорщини є інформація, щодо інших благодійних організацій.

Катерина Вершиніна