
Війна США з Іраном та блокада Ормузької протоки змінили баланс сил на глобальному енергетичному ринку. Як пише Financial Times, американські компанії нині ледве встигають задовольняти попит на нафту та газ, а США фактично домінують у світовій нафтогазовій галузі.
За оцінками уряду США, видобуток у країні зросте лише на 340 тисяч барелів на добу протягом наступних 12 місяців. Оператори сланцевих родовищ, які можуть найшвидше наростити видобуток, побоюються, що бум може перетворитися на спад. Причина — заяви Дональда Трампа про бажання знизити ціну на нафту до 60 доларів за барель, що зробить багато високовитратних проєктів нерентабельними.
«Не можна одночасно закликати до збільшення буріння й вимагати низьких цін на нафту. Капітал не відреагує на такі суперечливі сигнали», — зазначив Кірк Едвардс, президент Latigo Petroleum.
Інші країни також мають шанс скористатися високими цінами, зокрема Бразилія, Канада та Гайана, які швидко нарощують постачання. Водночас хаос, спричинений війною в Ірані, навряд чи принесе користь галузі у середньо- та довгостроковій перспективі.
Країни-імпортери енергоносіїв уже стикаються з різким зростанням витрат, а деякі вводять нормування палива. Тривале збереження високих цін може прискорити поширення електромобілів, що вигідно Китаю, який активно експортує дешеві моделі на світові ринки.
За даними Wood Mackenzie, тривале порушення поставок із Близького Сходу може стати каталізатором структурних змін у світових енергосистемах, спрямованих на відхід від нафти та газу.

























Название издания Всеукраинская об- щественно-полити - ческая газета "
Комментарии:
нет комментариев