ПОРОГИ

Цьогоріч християни східного та західного обрядів будуть святкувати Великдень в один день – 20 квітня. Це свято у християнстві вважається одним з найважливіших, адже саме цього дня віруючі згадують воскресіння Ісуса Христа, отримують надію на порятунок та проводять час зі своїми родинами.

Традиції святкування в Україні

У багатьох куточках країни традиції та обряди залишилися майже в незмінному вигляді. Попри це у кожного регіону є свої особливості: спільна сімейна вечеря, гаївки, виготовлення великодніх ляльок, обливання водою, фарбування яєць в чаї та багато інших.

Духовна підготовка до свята починається за 40 днів до Великодня та має назву Великий піст. В ці дні люди відмовляються від м’ясної, молочної їжі та яєць. Таким чином віряни очищують не лише своє тіло, але й душу.

Останні три дні перед воскресінням Ісуса вважаються найважливішими:

Чистий четвер: за християнськими віруваннями, саме в цей день відбулася Таємна вечеря, а Іуда зрадив Ісуса Христа.

Цього дня люди прибирають в оселях, наводять лад на подвір’ї та городі. Вся важка робота в будинку і надворі має бути закінчена до полудня. Також в цей день всі мали бути помитими, одягненими в чистий одяг для походу в церкву. За народними повір’ями, в Чистий четвер навіть вода з криниці була цілющою.

Страсна (Велика) п’ятниця: за церковними переказами, в п’ятницю Ісус зазнав мученицької смерті. Для християн цей день сповнений скорботою та сумом, тому рекомендується зосереджуватися на духовних цінностях, молитися в церкві чи вдома.

У Страсну п’ятницю забороняється важка праця, розваги, переїдання, прибирання в будинку, а також шиття, рубання дерева.

Зазвичай у цей день господині печуть паски. За повір’ям, хліб, спечений у цей день, володіє цілющими властивостями та ніколи не пліснявіє. Одну паску зберігали протягом року та використовували як засіб від хвороб.

Великодня субота: в цей день віряни згадують поховання Ісуса Христа. Велику суботу, як і Страсну п’ятницю, вважають днем скорботи. Цього дня традиційно проходять останні приготування до свята, крім того, прийнято робити добрі справи: роздавати милостиню, допомогати іншим, просити вибачення у рідних та самого себе.

Великдень: уночі перед святом віряни йдуть до церкви, де проводиться вечірня служба. На ранок після літургії священники починають освячувати кошики. Зазвичай їх наповнення схоже у всіх регіонах: паски, яйця, сіль, м’ясні продукти, вино. Після цього родини розходяться по домівках та починають розговлятися освяченим.

Головними символами свята є паска та крашанки або писанки.

Паска

Під час приготування ритуальної випічки господині забороняли членам сім’ї ходити коло печі і тіста, грюкати дверима чи провітрювати кімнату. Адже вважалося, що тісто тоді може не піднятися.

До тіста додають більше яєць, аби воно було жовте – це символізує сонце. Вже готовий виріб прикрашають по-різному: глазур’ю, квітами, сухофруктами, різними фігурками.

Наприклад, на Галичині та в Закарпатті паски печуть у вигляді круглого хліба з орнаментом. На Поділлі великодній хліб називають бабкою. Бабка – це здобна випічка, яку прикрашають візерунками з тіста: косичками, квітами та зірками. На Чернігівщині, Донеччині та Полтавщині роблять сирні паски з додаванням великої кількості яєць, цукру та родзинок. Особливість пасок Полісся – збереження старовинних традицій замішування тіста і скромність. Готову випічку прикрашають візерунками з тіста і хрестами, які символізують релігійні мотиви.

Крашанки

Традиційно фарбують 13 яєць: 12 з них – апостоли, а 1 – Ісус Христос. Кольорова гама різноманітна: жовтий, синій, зелений та золотистий. Але найбільше крашанок червоного кольору – він символізує кров Спасителя та нове життя.

За Полтавськими переказами крашанками Матір Божа забавляла маленького Ісуса.

Писанки

Їх починали робити в суботу. Розписом займалися як жінки, так і чоловіки. На писанках малювали такі ж орнаменти, як і на рушниках за допомогою воску та кісточки. Під час розпису віряни замовляють собі та своїй родині долю на наступний рік.

До речі, найдавніша знайдена писанка в Україні датується X століттям, хоча ця традиція існувала ще із дохристиянських часів.

Традиції святкування у світі

Німеччина: в суботу ввечері німці влаштовують велике Великоднє вогнище, яке символізує згоряння всіх поганих почуттів. А вранці на Великдень після церковної служби діти шукають писанки, які «розмалював великодній зайчик», і кошики з ласощами. Також німецькі сім’ї відвідують родичів та друзів. Головною стравою є запечена риба, прикрашена нарцисами (вони символізують великодні дзвоники). На десерт – пиріг з родзинками, який дуже схожий на українську паску.

Австралія: головним символом свята у цій країні є білбі – рідкісна тубільна тварина цього континенту, схожими на неї австралійці роблять гостинці. Святкування відбувається на вулиці, люди вірять, що в цей день повітря очищується. Головна страва – смажена баранина, яловичина або курча. На десерт австралійці полюбляють традиційний торт із безе та солодкі гарячі булочки.

Мексика: в цій країні, мабуть, найдовше у світі святують Великодень – майже два тижні. Великодній карнавал починається у Страсну п’ятницю. Люди беруть участь у постановках Христових Страстей, танцюють та пускають феєрверки. Під час самого свята проводиться богослужіння та святе Причастя. Після цього всі розходяться по домівках або танцюють на вулицях.

Філіппіни: у Страсну п’ятницю прихильники римо-католицької церкви проводять особливий ритуал – розп’яття Ісуса Христа. Учасників ритуалу пробивають до дерев’яних хрестів, а людей, які бажають спокутувати свої гріхи, б’ють різками.

Італія: у неділю мешканці беруть участь у святій ході в Римі, що йде від Колізею до Палантини. Костюмована процесія розігрує сцени за біблійними мотивами про життя, смерть та воскресіння Христа. Люди збираються на головній площі Риму для того, аби послухати привітання Папи. А пізніше відбувається святковий сніданок у колі сім’ї. Головною стравою є смажена баранина з артишоками або козеня, також їдять розфарбовані яйця, сирну паску і неаполітанський пиріг.

Іра Терехова