Війна – це не лише руйнування, біль і страждання, але й випробування для культури, мистецтва, духовності та єдності нації. Театр є однією з найдавніших форм мистецького самовираження. У такий надважкий період він не просто зберігає свою просвітницьку роль, а й стає важливим засобом боротьби з пропагандою, підтримки та відновлення морального духу суспільства.
Під час війни театр в Україні набуває нового сенсу. Він стає не лише розважальним засобом, а й майданчиком для контрпропаганди, зміцнення культури. Я вважаю, що українські театри мають ставити вистави, які присвячені трагічним подіям війни, історіям військових, волонтерів. Художнє слово та сценічна дія допомагають суспільству краще усвідомити глибину трагедії та зберегти пам’ять про героїв.
Театр став для людей формою психологічної реабілітації. Вистави, організовані у шпиталях, на фронті, притулках для біженців дають людям змогу хоч на мить відволіктися від жахів війни. Вони допомагають пережити втрату, надихають на боротьбу та дають надію. Незважаючи на таку вагому роль, театри в Україні зіштовхуються з численними труднощами. Багато будівель театрів зруйновані або не можуть функціонувати через обстріли. Лише станом на 25 квітня 2023 року, більше 20 театрів були зруйновані або пошкоджені.
До найбезжальніших актів знищення українського народу я б відніс такі обстріли: авіаудар по Донецькому академічному обласному драматичному театру та удар крилатою ракетою по Чернігівському обласному академічному українському музично-драматичному театру ім. Тараса Шевченка. Російські окупаційні війська таким чином не лише руйнують культурну інфраструктуру та вбивають людей, вони вбивають національну ідею українців. Чимало акторів та режисерів пішли до лав ЗСУ або стали волонтерами.
Також, на жаль, чимала кількість діячів мистецтва загинула від рук окупантів. Втім, навіть у таких умовах театральне мистецтво не втрачає надії та знаходить нові форми “існування”, такі як: імпровізовані сценічні майданчики та мобільні театральні групи. Також не менш важливою місією українського театру під час війни є культурна боротьба проти російської пропаганди. Мені здається, що через вистави, що розкривають жахи війни, історію української незалежності та національну ідентичність, театр не протистоїть ворогу на полі бою, а у свідомості людей.
Ярослав Руснак
Комментарии:
нет комментариев