misto.zp.ua

Особливість Запорізького обласного краєзнавчого музею

Запорізький краєзнавчий музей є скарбницею національної спадщини, в якій зберігаються пам’ятні перлинки місцевої історії. За величними дерев’яними дверима налічується близько 110 тисяч цінних експонатів. Роком заснування музею вважається 1921 рік, насичений історичними подіями, як початок Голодомору в Україні, трагічна смерть композитора Михайла Леонтовича або надання містові Олександрівськ нової сучасної назви – Запоріжжя.

Першим директором музею був Яков Новицький, за ініціативою якого був створений культурний заклад. Внаслідок смерті директора, у 1925 році, “музей поступово занепав, переїжджаючи з місця на місце”. Але, попри труднощі, через 14 років музей здобув статус обласного краєзнавчого. Наступне десятиліття стало випробуванням, як для країни, так і для музею (пошкодження експонатів у воєнний час, переїзд з Запоріжжя у Мелітополь, деокупація міста).

Музей поділений на часові періоди, а експонати розташовані за хронологією. Перший відділ присвячений природі Запорізького краю, в основі якого флора і фауна, акцент на степах і лісах, а, також, Азовському морю і його морських жителях. Постійно діє виставка «Геологічна історія Запорізької області», змістом якої є аналіз історії земної кори й живої природи за ерами та періодами. Наступні відділи відокремлені часовими рамками: найдавніша історія (понад 140 тис. років тому до 15 ст. Н.е, 4300 експонатів); період XV – XVIII; кінець XVIII – початок XIX СТ.; Запорізька область в період Другої світової війни.

Логічно, що в кожному відділі зберігаються історичні предмети конкретного періоду з різних сфер: науки, культури, політики, архівні документи. Особливо треба звернути увагу на виставковий зал “Нестор Махно та його час”. Цей політичний діяч зіграв головну роль в історії Запорізького краю, тому представники музею вирішили за потрібне створити “найповніше зібрання документів та фотоматеріалів, присвячених цій легендарній особі”.

Родзинкою виставки є бюст Нестора Махна та тачанка, відбита у махновців під час їхнього нальоту на Хортицю. Цікавим фактом є співпраця краєзнавчого музею із Запорізьким національним університетом, результатом якої був археологічний щорічник «Древности Степного Причерноморья и Крыма». Також, історичний заклад має свій власний щорічник «Музейний вісник», на сторінках якого вміщуються матеріали як відомих дослідників, так і початківців краєзнавців. На сайті музею завантажені випуски видання в PDF-форматі з 2006 року. Останнім номером вважається 18, присвячений 2018 року.

джерела інформації: Сайт Запорізького обласного краєзнавчого музею, ЗОТІЦ, ЗОР , ВікіпедіЯ

Діана Кулинич


 

* Редакция сайта не несет ответственности за содержание материалов. Мнение авторов может не совпадать с мнением редакции.

Добавить комментарий
Имя
Сообщение

Комментарии:

нет комментариев
Лента статей
ПОЗИЦІЯ
МЕЛИТОПОЛЬСКИЕ ВЕДОМОСТИ
ДІТИ ЗАПОРІЖЖЯ
ПОРОГИ (АРХИВ)
МІГ
MISTO.ІНФОРМ
ІНДУСТРІАЛЬНЕ ЗАПОРІЖЖЯ
РАЦИОНАЛЬНАЯ ГАЗЕТА (АРХИВ)
ЗАПОРІЗЬКА СІЧ (АРХІВ)
РОСТ (АРХИВ)
КЛЯКСА. ГАЗЕТА ДЛЯ ШКОЛЬНИКОВ (АРХИВ)
СОДРУЖЕСТВО (АРХИВ)
ПРАВДА (АРХИВ)
УЛИЦА ЗАРЕЧНАЯ (АРХИВ)
ЗАПОРОЖСКИЙ ПЕНСИОНЕР (АРХИВ)
ВЕРЖЕ (АРХИВ)
МРИЯ (АРХИВ)
НАДЕЖДА (АРХИВ)
ГОРОЖАНИНЪ (АРХИВ)
БЕРДЯНСК ДЕЛОВОЙ (АРХИВ)
ОСТРОВ СВОБОДЫ (АРХИВ)
ЖУРНАЛ ЧУДО (АРХИВ)
БЕЛАЯ СТРЕЛА (АРХИВ)
ЗНАМЯ ТРУДА (АРХИВ)
АВТОПАРК (АРХИВ)
МИГ по ВЫХОДНЫМ (АРХИВ)
Про СМИ

Студентський інформаційний портал «Пороги» - це цікаво й корисно, це креативно й актуально, це гостро й оперативно. «Пороги» - це погляд запорізького студентства на молодіжні проблеми. Це репортажі з мистецьких акцій і спортивних подій, інтерв’ю з  неординарними людьми, це матеріали, що зацікавлять молодого науковця, майбутнього студента, творчу людину. «Пороги» - це ресурс для тих, хто шукає себе, хто хоче писати, кого турбує молодь Запоріжжя. «Пороги» - для тих, хто думає і хоче знати.

Контакты

Адреса:
м. Запоріжжя, вул. Залізнична, 24, 9 поверх, к. 907

Телефон:
289-12-22

Сайт:
www.porogy.zp.ua

E-mail:
porogy@mail.ru

Запорожье и область | Новости Запорожья и области RSS 2.0 | follow us on | читайте нас в