misto.zp.ua

Електронний щит України: як інженери створюють революційний протидроновий захист

Електронний щит України: як інженери створюють революційний протидроновий захист

Перші промені сонця освітлюють позицію. Тиша ранкової години переривається низьким гудінням дизель-генератора, а слідом – характерним звуком ворожого БПЛА. Але замість метушні серед особового складу – абсолютний спокій: автоматична система радіоелектронної боротьби вже відпрацювала по цілі, розпізнала небезпеку і знищила її без втручання оператора. Це не епізод із науково-фантастичного кіно, а повсякденна дійсність сучасного військового конфлікту, де українські інженери постійно впроваджують технології, що рятують життя наших військовослужбовців.

Технології радіоелектронної протидії перетворилися на один із найважливіших компонентів сучасних військових операцій. Проте що насправді означає цей термін, яким чином функціонують такі пристрої і чому нашим інженерам вдалося створити рішення міжнародного рівня? Проаналізуємо всі деталі – від основних принципів до реальних проблем на передовій.

Як працюють звичайні РЕБ-системи?

Фраза “радіоелектронна боротьба” може викликати асоціації з електронними схемами та складною термінологією. Проте основа цілком доступна для розуміння: уявімо ворожий безпілотник як радіо, яке намагається “ловити” канал зв’язку з диспетчером або GPS-навігацію. РЕБ-комплекс працює як завада, яка перебиває ці канали власним випромінюванням на тих самих частотах.

Сучасні дрони застосовують декілька каналів передачі даних паралельно: канал управління та канал відеотрансляції. Основне управління безпілотником відбувається на частотах 200-1000 МГц, передача відео – 2.4 і 5.8 ГГц. РЕБ-пристрій “подавлює” всі ці діапазони одночасно, генеруючи потужні завади. Безпілотник втрачає сполучення з оператором і здійснює аварійне приземлення. Ідея виглядає елементарно, але складнощі ховаються у деталях виконання.

Координаційні виклики на фронті: коли власні засоби стають перешкодою

Найсерйознішою проблемою сучасних РЕБ-технологій виявляється не боротьба з противником, а координація із власними військовими формуваннями. Приклад ситуації: розвідувальний безпілотник наших військ виконує місію, але коли він перетинає власні позиції, його “атакує” власна система РЕБ. Або ще серйозніший випадок – оператор ударного FPV-дрона готується до атаки, але його канал керування блокується РЕБ-установкою сусіднього підрозділу, про яку він навіть не підозрював.

На оперативно-тактичному рівні це питання грамотної координації між військовими частинами. Проте чим більша кількість різнопланових систем від різних виробників, тим складніша ситуація. Пілоти безпілотників скаржаться, що іноді важче прорватися крізь власні оборонні рубежі, де розгорнута велика кількість різноманітних РЕБ-установок, ніж дістатися ворожих позицій і завдати удару.

Для базових РЕБ-установок координація відбувається вручну – треба мати інформацію про локацію всіх систем на карті, зв’язуватися з підрозділами РЕБ та просити вимкнути прилад на період прольоту дрона над власною позицією. Метод дієвий, але витрачає критичний час та залишає можливість для помилок особового складу.

Сучасні РЕБ-комплекси зменшують вплив людського фактора завдяки автоматизації. Система самостійно аналізує радіоспектр, розпізнає сигнали безпілотників і активує відповідні модулі лише при загрозі. Хоча такі комплекси можуть мати функцію дистанційного керування, основною вимогою є автоматична робота — без участі оператора та можливість “навчання” ігнорувати певні частоти. Наприклад, командир може внести робочу частоту дружнього БПЛА до “списку виключень”, і система продовжить придушувати інші канали, дозволяючи працювати лише своєму дрону.

Шлях до визнання: від аматорської ініціативи до промислових рішень


Серед команд розробників особливо вирізняється “Бабай” – вітчизняний виробник РЕБ-систем із Чернівців. Їхня історія – характерний зразок того, як бойові дії стимулюють інженерні прориви та трансформують уявлення про сучасну оборону.

Все розпочалося як волонтерський проект: група інженерів-аматорів у 2022 році побачила гостру потребу для військових у протидії дронам — і приступила до роботи. Протягом року інтенсивних розробок, польових тестувань і модифікацій з’явилася система, яка перевершила початкові прогнози.

Головною перевагою РЕБ “Бабай” є автоматизований режим протидії безпілотникам. На відміну від багатьох аналогів, які вимагають безперервного контролю з боку оператора, цей комплекс самостійно виконує повний цикл операцій: від виявлення до подавлення каналу. Радіолокаційна станція постійно аналізує повітряний простір у спектрі 150–6000 МГц. Одразу після фіксації сигналу ворожого БПЛА вмикаються відповідні блоки, а оператор отримує звукове повідомлення з подробицями загрози.

Веб-панель забезпечує комфортне управління комплексом через Wi-Fi або дротове підключення. Після входу у систему стає доступним повний спектр можливостей: дані про стан обладнання, температурні показники, швидке перемикання між автоматичним і ручним режимами функціонування. Також доступний моніторинг системи теплорегуляції, а в спеціальному розділі можна налаштовувати сигнатури загроз і вказувати частоти керування союзних дронів, які РЕБ-комплекс ігноруватиме. Усі події фіксуються у протоколі операцій — від зареєстрованих сигналів до технічних збоїв.

Сучасні розробки змінюють уявлення про ефективність РЕБ-технологій. Для тих, кого зацікавила можливість купити РЕБ у виробника Бабай, команда розробників проведе консультацію та підбере найоптимальніше рішення.

 


 

* Редакция сайта не несет ответственности за содержание материалов. Мнение авторов может не совпадать с мнением редакции.

Добавить комментарий
Имя
Сообщение

Комментарии:

нет комментариев
Лента статей
MISTO.ІНФОРМ
ПОЗИЦІЯ
МЕЛИТОПОЛЬСКИЕ ВЕДОМОСТИ
ІНДУСТРІАЛЬНЕ ЗАПОРІЖЖЯ
МІГ
ДІТИ ЗАПОРІЖЖЯ
ПОРОГИ
РАЦИОНАЛЬНАЯ ГАЗЕТА (АРХИВ)
ЗАПОРІЗЬКА СІЧ (АРХІВ)
РОСТ (АРХИВ)
КЛЯКСА. ГАЗЕТА ДЛЯ ШКОЛЬНИКОВ (АРХИВ)
СОДРУЖЕСТВО (АРХИВ)
ПРАВДА (АРХИВ)
УЛИЦА ЗАРЕЧНАЯ (АРХИВ)
ЗАПОРОЖСКИЙ ПЕНСИОНЕР (АРХИВ)
ВЕРЖЕ (АРХИВ)
МРИЯ (АРХИВ)
НАДЕЖДА (АРХИВ)
ГОРОЖАНИНЪ (АРХИВ)
БЕРДЯНСК ДЕЛОВОЙ (АРХИВ)
ОСТРОВ СВОБОДЫ (АРХИВ)
ЖУРНАЛ ЧУДО (АРХИВ)
АВТОПАРК (АРХИВ)
МИГ по ВЫХОДНЫМ (АРХИВ)
Про СМИ

Газета "МИГ" – издание с интереснейшей судьбой и историей. Первый номер ее, тогда еще "Комсомольця Запоріжжя", вышел 12 ноября 1939 года (с 1991 года "Комсомолець Запоріжжя" сменил название на "МИГ").

Все более 70-ти лет своего существования газета прошла вместе со страной, была активным участником всех этапов ее развития на пути к независимости Украины.

Журналисты газеты "МИГ" и ее дизайнеры – это профессионалы, опытные знатоки своего дела, поэтому не удивительно, что они – лауреаты многих областных, республиканских и международных конкурсов, обладатели различных стипендий. В свое время газета получила грант британского фонда WFD, грант посольства США в Украине и др.

В штате – более 50 сотрудников. Средний возраст – 38 лет. Каждый сотрудник (кроме водителей и уборщиц) имеет рабочий компьютер.

Газета имеет свою принципиальную позицию, никем не финансируется, ее владельцами издания являются сами журналисты.

С уважением,
редактор

Контакты

Адреса редакції:
69600, г. Запорожье, пр. Ленина, 152, 5-й этаж.

Запоріжжя та область | Новости Запорожья и области RSS 2.0 |