День у Збройних Силах України розпочинається в різний час. Ніхто не знає, як він почнеться і як закінчиться, та о котрій годині це станеться. Кожного нового дня чекає невідомий маршрут, який потрібно пройти різними шляхами. Головне бути пильним, зосередженим та не забувати про те, що вдома чекає родина.
Один день із мого перебування в Збройних Силах України: ранок почався дощовою погодою та ворожим обстрілом усіх прилеглих до позицій нашого підрозділу територій, від цих вибухів я і прокинувся. В першу чергу варто було дізнатись про стан хлопців на нашій позиції. Перебираючись обережно та непомітно до спостережного пункту, де знаходились побратими, та почувши декілька вибухів позаду, я, не затримуючись, падаю обличчям у багнюку та прикривши голову, чекаю коли уламки снаряда розлетяться в різні боки. Я наляканий, але знаю заради чого я в цьому пеклі. Повзучи прокрадався через зламані гілки, через деякий час вдалось потрапити на спостережний пункт. Там дізнався, що всі побратими неушкоджені після ворожого обстрілу.
Визначивши напрямок, у якому працював ворог, та приблизну дальність, терміново зв’язались із контрольно-спостережним пунктом, та надали приблизні дані про противника. Пройшло декілька хвилин, на вогневі позиції вийшли танки та почали працювати в напрямку ворога. Спочатку супротивник зменшив інтенсивність пострілів. Через деякий час безпілотний розвідувальний дрон знайшов чітке місце дислокації ворожих самохідних артилерійських установок. Отримавши координати, танки почали бити чітко по ворогу. Внаслідок цього було знищено три ворожі самохідні артилерійські установки та повністю припинено обстріл позицій.
Після цього неспокійного ранку почались щоденні ранкові справи: вмивання, чистка зубів тощо. Після завершення цих справ настав час дістати з окопів гілки, які були зрубані уламками снарядів, та готуватись до обіду. Діставши продукти із ящика, що захищав їх від гризунів, ми пообідали й продовжували пильнувати за пересуваннями ворога.
Пильно наглядаючи на спостережному пункті за ворогом, почули ліворуч постріли зі стрілецької зброї, котрі стихли на декілька секунд, терміново почали дізнаватися про стан справ у сусідньої позиції. Кілька хвилин ніхто не виходив на зв’язок, після чого все ж таки відгукнулися та запросили допомогу. Як з’ясувалося, ворог (у кількості чотирьох осіб) проник у тил та, повертаючись до своїх позицій, натрапив на сусідню від нас позицію. Ми, не роздумуючи, у складі трьох військовослужбовців, рушили на допомогу. Однак через щільну стрілянину відразу проникнути на позицію сусідів було неможливо. Обережно, під вогневим прикриттям побратимів, нам вдалося потрапити на поле бою. Довгий час відстрілюючись тримали оборону, знесилені від бою отримали перевагу і ворог був знешкоджений.
Під час перевірки особового складу, який брав участь в операції, було виявлено двох побратимів, які отримали вогнепальні поранення несумісні з життям, через що невідкладно було викликано евакуацію та під прикриттям було здійснено переміщення загиблих до точки евакуації. Евакуаційний автомобіль не міг довгий час прибути до точки евакуації через її контроль ворогом із неба. Проте через деякий час здалеку почули гуркіт автомобіля і зрозуміли, що евакуація ось-ось прибуде на місце. Почали готуватись до швидкої передачі загиблих побратимів. Тільки-но евакуаційний автомобіль прибув на місце, не затримуючись ні на секунду, почали передачу загиблих, після чого авто негайно вирушило в напрямку безпечної території.
Передавши мужніх воїнів, які загинули від рук ворога, ми вирушили на позиції. Знесилені продовжили спостереження, не допускаючи проникнення ворога та відкриття ним вогню. Так закінчився день. Цей ще один день….
Олег, військовослужбовець ЗСУ
Комментарии:
нет комментариев