Дослідження Марса — важливий напрямок у космічній науці та технологіях, що має на меті вивчення “червоної планети”. Він охоплює використання орбітальних апаратів, марсоходів, стаціонарних посадкових платформ та, у перспективі, пілотованих місій. Марс був відомий ще давнім цивілізаціям. Вавилоняни, єгиптяни та греки вивчали його рух, а стародавні астрономи називали планету іменами богів війни через її кривавий колір.
400 рік до н. е. — Грецький астроном Евдокс визначив орбіту Марса.Перші уявлення про Марс обмежувалися рухом “зірки” на небі.
1609 рік — Галілео Галілей вперше спостерігав Марс через телескоп.1659 рік — Християн Гюйгенс відкрив перші деталі поверхні, зокрема темні плями (пізніше названі Syrtis Major).1877 рік — Джованні Скіапареллі вперше описав “канали” на Марсі, які багато хто сприймав як доказ існування розумного життя.У XIX столітті спостереження показали полярні шапки Марса та сезонні зміни, які викликали спекуляції щодо клімату й води.
Ера космічних досліджень Марса розпочалася з запуску автоматичних апаратів:
- 1960-ті роки — Радянські місії Марс-1, Зонд не досягли успіху.
- 1965 рік — Американський апарат Mariner 4 уперше передав зображення Марса, показавши поверхню з кратерами, схожу на Місяць.
- 1971 рік — Марінер-9 став першим апаратом на орбіті Марса, виявив вулкани (Олімп), каньйони та сліди ерозії.
- 1976 рік — Американські апарати Viking 1 і Viking 2 стали першими успішними посадками, які вивчали ґрунт і шукали сліди життя.
За роки свого функціонування апарати Viking детально вивчили планету. Переглянувши зроблені ними фото, планетологи знайшли безліч геологічних утворень, що нагадують русла висохлих річок. Це підтвердило дані Mariner 9 про те, що колись Марс був набагато сприятливішим світом, поверхнею якого текли потоки води.Що стосується спускових апаратів, то вони передали перші в історії знімки з марсіанської поверхні і провели детальний аналіз ґрунту, атмосфери та клімату планети. Однак усіх насамперед цікавили результати “експерименту століття”. Вони виявилися… неоднозначними. Проби ґрунту продемонстрували несподівану активність, яку можна було вважати наслідками життєдіяльності гіпотетичних марсіанських мікроорганізмів.
- 1997 рік — Mars Pathfinder успішно доставив перший марсохід Sojourner.
- 2004 рік — Марсоходи Spirit і Opportunity дослідили геологію та клімат Марса, підтвердивши існування води в минулому.
- 2012 рік — Curiosity продовжив пошуки органічних молекул і вивчав атмосферу.
- 2021 рік — Perseverance і дрон Ingenuity досліджують кратер Єзеро, збирають зразки ґрунту для повернення на Землю.
- Китайська місія Tianwen-1 і марсохід Zhurong приєдналися до досліджень.
“Поки що ця планета найперспективніша для проживання. Тут порівняно комфортні температури. На екваторі Марса температура вдень може досягати 30 градусів за Цельсієм. Вночі опускається до мінус 70. Але холод не так сильно відчувається за рахунок розрідженості атмосфери. Наприклад, “марсіанських” сто градусів нижче нуля відчуватимуться як мінус 60-70, а то й менше.Побудують атмосферні заводи, які будуть продукувати кисень й азот. Звідки це буде братися? Відповідь проста – з марсіанських гірських порід. Чому Марс червоний? Тому що гірські породи на ньому містять оксид заліза. Розщеплений кисень буде потрапляти в атмосферу, а залізо використовуватимуть для господарських потреб. Оскільки Марс удвічі менший за Землю, то не так вже й багато часу потрібно для створення на ньому повноцінної атмосфери. ” – Сергій Кирилюк.Науковець переконаний: якщо люди опиняться на Марсі, вони врешті перетворять її на цілком придатну для проживання планету.
«Я б краще був чудовою кометою, кожен атом якої сяє велично, ніж сонною і стабільною планетою» – Джек Лондон.
Днями апарат Perseverance знайшов на Марсі камінь, що має на поверхні одразу три потенційні сліди життя.Марсохід проаналізував скелю, а саме — її хімічний склад та структуру позаземних порід. Камінь розміром 1 на 0.6 м, що отримав назву Cheyava Falls, апарат знайшов у долині Неретва (Neretva Vallis). Це давнє річище річки, яка впадала у кратер Єзеро. Ровер дослідив камінь інструментами SHERLOC та PIXL. Вони використовують ультрафіолетовий лазер та рентгенівські промені, щоб вивчити хімічний склад та структуру марсіанських порід. – NASA. е допомогло виявити на породі сліди олівіну — мінералу, утвореного з магми. Тож тепер учені перевірятимуть гіпотезу про те, чи не могли сліди на камені утворитися від хімічних реакцій під впливом високих температур. Перший знайдений слід на скелі — це органічні молекули, які могли утворитися внаслідок життєдіяльності мікроорганізмів. Другий — мінеральні відкладення, що свідчать про вплив на породу рідкої води у минулому. Ще одна цікавинка — так звані леопардові плями з фосфату та заліза. На Землі вони утворюються на каменях через активність мікробів. Науковці вперше зафіксували усі ці потенційні ознаки життя в одній місцині на Марсі.
Джерело зображення: https://uk.wikipedia.org/
Майбутні кроки у вивченні та колонізації Марсу включають розвиток нових технологій, вдосконалення місій та міжнародну співпрацю. Майбутнє колонізації Марсу залежить від нашої відданості вивченню планети та розв’язанню викликів, що перед нами стоять.
Вероніка Шелухіна
Комментарии:
нет комментариев