Чи часто ви собі ставили такі запитання, жалкуючи про що-небудь, наприклад – “Навіщо я це купив?”, “Чому я ухвалив таке рішення?” , “Чому я в це повірив?”.
Якщо так, то, швидше за все, ви потрапляли в пастку когнітивних помилок, знання про які має стати must have будь-кого, хто не хоче залишатися полоненим своїх оман та потрапити в клопіт через недосконалість людського розуму.

Одна з найкращих книг, з тих що присвячені когнітивним помилкам – “Розмова з незнайомцями” журналіста та дослідника Малькольма Гладуелла відкриває завісу таємниці над прихованими якостями нашого мозку.

Що таке когнітивна помилка?
Нині відомо близько 300 різноманітних когнітивних спотворень.
Їхня головна особливість як явища в тому, що для того, щоб їх уникнути, недостатньо просто мислити критично.
Когнітивні спотворення в мисленні людини можуть виникати незалежно від того, чи ставить вона під сумнів ту чи іншу інформацію.
Відомо, що на системні помилки мислення впливають такі фактори як стереотипи сприйняття, емоційний стан, шаблонне мислення, установки, навіяні з дитинства, або що взагалі склалися.  Тому більшість обивателів не усвідомлюють шкідливість цих шаблонів поведінки і вважають це абсолютно природним.
Образно можна уявити це явище так: якийсь факт потрапляє в “кімнату сміху” нашого мозку з кривими дзеркалами і спотворює інтерпретації під впливом певних установок.

Чому це важливо знати?
Але ж знанням про ці недосконалості нашої психіки та лінощів нашого мозку користуються, наприклад, маркетологи, які переконують нас купити саме той чи інший товар, політики під час передвиборчої кампанії чи пропагандисти-маніпулятори у ЗМІ.  Можна це явище зустріти навіть у судочинстві, де помилкове рішення судді, викликане впливом когнітивного викривлення, може призвести до ув’язнення невинної людини.

Тому давайте розглянемо топ-3 найпопулярніших когнітивних помилок:

Помилка упередження уцілілого
Якщо ви при прийнятті рішень спираєтеся тільки на приклади “уцілілих” (тобто успішних) та не враховуєте “загиблих” (тих, хто не зміг досягти успіху),то ймовірно ви потрапили під вплив цієї помилки мислення.

Як вона працює?
Вона виникає тому, що людина знаходить закономірності в наборі даних, особливо якщо вони для неї зручні, але при цьому не враховує ймовірність простого збігу та загальну статистику
Популярним прикладом цієї помилки є те , що в масовій свідомості закріпився образ дельфінів як добрих рятувальників людей, які допомагали нужденним в океані і штовхали їх у напрямку до берега.  Але скільки таких випадків порятунку по відношенню до тих, кого дельфіни штовхали в протилежний бік від берега, нам невідомо і зрозуміло чому – потонули не зможуть нам розповісти про це.
Популярним прикладом цієї помилки є, наприклад, що в масовій свідомості закріпився образ дельфінів як добрих рятувальників людей, які допомагали нужденним в океані та штовхали їх у напрямку до берега Але скільки таких випадків порятунку по відношенню до тих, кого дельфіни штовхали в протилежний бік від берега, нам невідомо і зрозуміло чому: ті, хто потонули, не зможуть нам розповісти про це.

Ким та як використовується?
Багато недобросовісних бізнес-коуч чи менторів на тренінгах особистісного зростання використовують нечисленні приклади успішних підприємців-мільярдерів, паразитуючи на створеному ними “культі історій успіху, щоб спонукати учасника вкластися в ризикову бізнес авантюру або інвестувати в каламутний стартап, часто навіть запропонувавши продати квартиру або машину, переконавши, що цей “прибутковий бізнес” точно окупиться, і він стане таким же, як і легендарні акули бізнесу, Джеф Безос або Уоррен Баффет.
Хоча скільки таким підприємцям-початківцям не судилося стати мільйонером та вони в результаті просто зазнали банкрутства чи після свого краху опинилися взагалі на вулиці?
У тому й річ, що у світовому рейтингу Форбс 2000 мільярдерів, а невдах -мільйони.

Отже, пам’ятайте що ваш особистий шлях може відрізнятись від шляху інших людей, тому що “універсальних рецептів” не буває.  І якщо ви будете слідувати поклику свого серця і своєму унікальному шляху, це зовсім не означає, що ви не досягнете успіху.

Ефект Барнума-Форера
Якщо ви прочитали якусь “персональну” характеристику або огляд і вам здається супер точним опис вашої особистості та характеру, який складений настільки загальним та статистично ймовірним способом, що просто не може виявитися неправильним – “вітаємо”, ви потрапили на гачок цього ефекту.

Як працює це когнітивне викривлення?
– Позитивні характеристики: так простіше визнавати свої найкращі якості
– Персональність: ти маєш бути впевнений, що опис створений особисто для тебе
– Авторитетність: тут має роль, як сама людина, що надає послуги, так і гучні фрази на кшталт – “за результатами досліджень”, які можуть бути абсолютно нічим не підтверджені.

Чому він працює?
– Суб’єктивна оцінка: людина вважає, що конкретний опис зробили особисто для тебе, тому він не намагається порівнювати опис з іншими людьми
– Авторитет: людина довіряє конкретній людині або логікою на посилання деяких досліджень, які насправді можуть бути недостовірними
– Позитивне мислення: більшість людей люблять похвалу, а тому схильна асоціювати себе із позитивними якостями

Ким використовується?
– упорядниками гороскопів, тарологами, хіромантами та авторами нумерологічних методик, які створюють “персональні” трактування того чи іншого знака, карти чи комбінації чисел згідно з узагальненими статистичними даними та характеристиками.  Також, щоб збільшити авторитетність таких езотеричних практик, вони переконують, що це дотримання давніх, наприклад – ведичних чи давньоєгипетських традицій та книг, щоб підкреслити автентичність своїх тлумачень і спадкоємність від давніх чарівників і жерців.
– У псевдо або парапсихологічних тестах і практиках, а також у псевдонаукових концепціях що, зазвичай, типізують різні характери й психологічні ознаки людей.  Найбільше відомі з таких – “дизайн людини” та соціоніка.

Як не потрапити під вплив цього ефекту?
Ставлячись до будь-якої інформації “про вас” скептично, поставте собі такі запитання:
– Чи точно ця інформація зроблена персонально для вас?
– Наскільки узагальнено та неконкретно написано інформацію?
– Наскільки дійсно авторитетний автор інформації?

Не забувайте, що найпростіше зіпхнути свою невдачу на ретроградний меркурій або ігнорування стародавньої народної прикмети, як і легко прийняти похвалу від різних гуру у світі езотерики або навколо-психологічних тестів. Але врешті-решт пам’ятайте, що не вони визначають ваше життя, а ви.
Ефект Даннінга – Крюґера

Потрапляючи під вплив цієї когнітивної помилки, люди з низькою кваліфікацією роблять помилки, але через повноту знань, умінь чи навичок не усвідомлюють цього і при цьому вважають себе людьми з високою компетенцією.

Ким використовується та де зустрічається?
– Будь-якими сумнівними “інфошахраями”, інфлюенсерами та професійними коучами-мотиваторами, які спонукають своїми промовами, наприклад, відкрити свою справу або звільнитися з роботи та перейти на більш престижну та перейти на більш престижну. Але людина без належної кваліфікації та серйозних знань найбільше зазнає краху, займаючись тим, де вона абсолютно нічого не тямить.
Хоча бувають і протилежні випадки, коли самовпевнені недоучки-ентузіасти досягали успіху, але це має відношення до раніше згаданої помилки мислення.
– Також безліч навчальних курсів і марафонів, де вчитель сам не тямить і не має належної кваліфікації і досвіду в тому, чому навчає, вводячи в оману неофітів.  А вони, у свою чергу, свято вірять, що отримають навички та освіту не гірше ніж у ВНЗ.
– В епоху цифровізації на різноманітних платформах на кшталт таких як Youtube, Tiktok та Instagram розвелося незліченна кількість блогерів, багато з яких навіть стали лідером громадської думки чи кумиром молодого покоління, які, не маючи жодної освіти та компетенції у тій чи іншій серйозній чи науковій сфері.  історії, філософії, політичному огляді, дають свій “експертний” висновок з усіх питань без краплі сумніву, почитавши зазвичай кілька статей в інтернеті і своєю часто помилковою думкою дезінформують свою аудиторію, яка звикла довіряти словам свого улюбленого блогера.
У цьому явищі можна побачити і чергову чорну іронію епохи глобального постмодернізму, де думки видатного вченого, професора та звичайної людини нині стали рівнозначними в інфропросторі.

Як не потрапити під вплив цього ефекту?
Але іронія цього ефекту полягає в тому, що це не фактичний поділ на “мудреців” та “невігласів”, а принцип визначення меж людської компетенції.

Відповідно, ні “мудреців” й  “невігласів” не існує, а всі люди -є “невігласами”, якщо неправильно визначають межі своєї компетенції.
Кожен із нас періодично потраплятиме в цю пастку мислення в різних сферах свого життя, виходячи зі своїх суджень та компетенції у будь-якій сфері.

Можливості та приховані здібності людського розуму ще до кінця не вивчені та залишатимуться темними глибинами у світовій науці. Але можна точно сказати, що цілком довіряти своїм звичкам мислення не варто, тому що стереотипи сприйняття, вироблені за тисячоліття виживання людства, можуть зіграти злий жарт у наш час і бути використані з корисливою метою тими, хто знає особливості нашої психіки. “Довіряй, але перевіряй” – як говорить відома народна українська мудрість.