Реанімобілі обладнані навіть айпадами

Зазначимо, коли естонці телефонують до «швидкої», з ними зв’язується диспетчер Центра тривоги. Ця людина вирішує, чи необхідно направляти «швидку» до пацієнта, визначає пріоритет, надсилає виклик найближчій вільній бригаді.

«Швидка» допомога в Естонії складається з різних бригад – їх на всю країну 102. У бригаді три працівника: сестра, технік (або сестра екстреної медицини) та водій-парамедик, який пройшов спеціальні медичні курси і теж бере участь у наданні невідкладної допомоги.

Реанімобілі, які ми побачили на власні очі, укомплектовані необхідним обладнанням. Вони виїжджають для перевезення пацієнтів, що потребують штучної вентиляції легенів, знаходяться у шоковому стані. Перевозять тяжких хворих з маленьких лікарень до великих. Також карети «швидкої» оснащені айпадами.

– Усі машини облаштовано системою позиціювання (GPS) – вони завжди відслідковуються, – уточнює завідувач Центру швидкої допомоги Аркадій Попов. – Також радіосистемою і бортовими комп’ютерами, які передають дані до Центрів тривоги.

До речі бригади першої допомоги створено й на островах, де людей проживає небагато. Наприклад, на одному – мешкає лише 55 осіб. До 2011 року вони не могли отримувати екстрену допомогу. Але сім років тому ситуація змінилася.
Часто лікарі працюють за допомогою телемедицини. Медик бачить на екрані все, що відбувається на місці події. Також має доступ до всіх параметрів пацієнта.

– Наприклад, всі кардіограми, що фіксують «швидкі», поступають на сервер лікарні. Отримана інформація передається до банку даних, де зберігаються історії хвороб пацієнтів зі всієї країни. Це і є система «Е-здоров’я», – пояснює далі Аркадій Попов.

Існує догоспітальний та лікарняний етапи лікування. Система «швидкої допомоги» відноситься до першого. На догоспітальному етапі працюють у більшості спеціальні сестринські бригади – вони укомплектовані обладнанням для реанімації, надання допомоги при важких травмах. Сестри, які керують бригадами, спеціалізуються на інтенсивній терапії або анестезії. Приблизно 20 % лікарських бригад складаються з лікарів загального профілю. Аркадій Попов вважає це пережитком минулого:

– Ми намагаємось відмовитися від цього, тому що реанімобілі вже укомплектовані лікарями екстреної медицини або анестезіологами. Лікарі загального профілю у нас прирівнюються до сестринських бригад. Не дивлячись на те, що зарплатня у них вища, за ефективністю вони мало чим відрізняються від сестринських бригад.
Ще у Таллінні працює бригада «Рандеву». Вона складається з одного лікаря та одного парамедика. При необхідності вони виїжджають на джипі допомагати сестринським бригадам.

У відділеннях екстреної медицини проводиться повна діагностика

Для більш ефективного використання медичної системи на початку 2000 років у Естонії були створені відділення екстреної медицини.

– За старою системою пацієнт перебував у відділенні стаціонару більше, ніж було потрібно – в очікуванні діагнозу та результатів аналізів. Хоча це місце могла зайняти людина, якій дійсно потрібне лікування, – розповідає Аркадій Попов. – Тож ми перейшли на американську систему відділень екстреної медицини.

Такі відділення укомплектовано лікарями екстреної медицини. Щодоби сюди звертається близько 200-220 осіб. У Центрі проводиться повна діагностика пацієнта. Коли діагноз поставлений і стан пацієнта стабілізовано, його переводять до відділення стаціонару або виписують лікуватися вдома.

При зверненні до Центру екстреної медицини пацієнти сплачують 5 євро один раз на 6 місяців. Лікар говорить: це дуже символічна плата для пацієнтів.
У випадку, якщо потрібно лікуватися планово, естонці сплачують 2,5 євро за ліжко-день (але не більше 10 днів). Якщо людина знаходиться в палаті інтенсивної терапії – оплату не беруть. Перебуваючи у відділенні, пацієнти не купують ліки самостійно. Лікування фінансує держава.

– Пацієнти і лікарі не повинні думати про гроші. Лікарі повинні перейматися лише тим, щоб медичні послуги були якісними, а пацієнти налаштовуватись на одужання, – підкреслює Аркадій Попов.
У лікарні організовано 4-разове харчування. Нас запевнили: їжа тут смачна і корисна.

Пацієнти є червоні, жовті, зелені

Пацієнтів «сортують» за станом здо­ров’я в залежності від того, наскільки терміново вони мають отримати медичну допомогу. Вся площа екстреної медицини поділена на зони – червону, жовту і зелену.
«Червоні» пацієнти (більшість поступає на «швидкій») потребують негайного обстеження. «Помаранчеві» – теж, але лікар може прийти протягом 15 хвилин. «Жовті» ж – це стабільні хворі, яким необхідна додаткова діагностика, тож можуть очікувати своєї черги 4-6 годин. «Зелені» пацієнти приходять самостійно і теж чекають на прийом у черзі.

– Хоча в Естонії розвинена сімейна медицина, найчастіше пацієнти приходять до нас. Саме тут і виникають проблеми, – констатує завідувач Центру швидкої допомоги. – Можливості екстреної медицини дуже високі. За законом отримати невідкладну медичну допомогу має право кожен, хто цього потребує. Прочекавши у черзі 4-6 годин людина здає всі необхідні аналізи – і їй допомагають у короткий термін. У той час як проходження подібних процедур з сімейним лікарем може зайняти декілька місяців.
На питання журналістів про те, чи не допомогло б об’єднання сімейних лікарів з вузькими спеціалістами – як це було раніше – зменшити черги, Аркадій Попов відверто відповів:

– Ми, лікарі екстреної медицини, жалкуємо, що система поліклінік зруйнована.
Тим не менш у Естонії працюють над розробленням нової методики, яка допоможе розвантажити лікарів екстреної медицини. За підтримки Євросоюзу вже створюються Центри здоров’я – такі відділення будуть оснащенні високотехнологічним обладнанням.

Реформування невідкладної допомоги крокує і Україною. Сподіваємось, що, переймаючи досвід європейських колег, в нашій країні звернуть увагу на всі плюси та мінуси реформи.

Завдяки Естонському центру східного партнерства та Українському кризовому медіа-центру журналісти Запорізької області відвідали й хірургічне відділення Медичного центру Північної Естонії. Про це ми розповімо в наступній публікації.

Наталія Сергієнко