У Запорізькій міськраді відбулося засідання постійно діючої комісії з питань розвитку Національного заповідника “Хортиця” при облдержадміністрації. У ньому взяли участь голова Запорізької обласної державної адміністрації Борис Петров, міський голова Запоріжжя Олександр Сін, заступник голови обласної державної адміністрації Микола Ярмощук.
На засіданні члени комісії розглянули низку проблемних питань, а саме: перспективи розвитку території Національного заповідника “Хортиця” в контексті реалізації положень Генерального плану та розвиток туристичної інфраструктури на території заповідника в рамках підготовки до Євро-2012; шляхи розв’язання проблемних питань мешканців острова Хортиця; щодо остаточного оформлення передачі земель державного лісового фонду від ДП “Запорізьке лісомисливське господарство” Національному заповіднику “Хортиця”.
З 2006 року розроблено ряд програмних документів, але не затверджено жодної державної цільової національно-культурної програми розвитку Національного заповідника “Хортиця”. Сьогодні у заповідника є тільки план розвитку, але немає механізмів його реалізації.
– Питання впорядкування острова Хортиця – це найважливіший, на мій погляд, напрямок сьогодні, – розпочав засідання Борис Петров. При такому різноманітному багатстві, яким володіє Запорізький край, Хортиця – це найунікальніше місце, яке належить усьому світу. Майбутнє Запоріжжя і запоріжців я пов’язую саме з розвитком острова та туризмом. За рік, що минув з останнього засідання робочої грипи, м’яко кажучи, ні однієї проблеми ми не здвинули з місця. Так, на це є суб’єктивні причини, але ні з себе особисто, ні з інших учасників цього процесу відповідальності не знімаю, – констатував губернатор області.
Генеральний директор Національного заповідника “Хортиця” Максим Остапенко проінформував присутніх про ситуацію в заповіднику. На даний час він продовжує успішно працювати, з кожним роком збільшується кількість туристів, ростуть доходи від туристичної діяльності.
Так, якщо у 2008 році об’єкти заповідника відвідало 158 тисяч туристів, то вже у 2010 році їх чисельність зросла до 250 тисяч. Завдяки цьому збільшився і прибуток НЗ “Хортиця”. У 2008 році від туристичного напрямку було зароблено 866 тисяч гривень, тоді як у 2010 році вже 1,525 мільйона гривень.
Однак, для того, щоб продовжувати розвиватися, заповіднику необхідно вирішити цілий ряд важливих проблем, – вважає Максим Остапенко. Вони стосуються відселення запоріжців, що проживають на острові, переносу з території заповідника ряду непрофільних об’єктів, міської інфраструктури, створення нових і розвиток старих туристичних об’єктів, питання землекористування й т.д.
На думку Максима Остапенка, для того, щоб все це реалізувати, необхідно прийняти цільову державну програму розвитку Національного заповідника “Хортиця”.
Голова Запорізької обласної державної адміністрації Борис Петров висловив думку, що питаннями Хортиці треба займатися разом, причому як на місцевому, так і на загальнодержавному рівні. Керівник області відзначив, що проблеми розвитку заповідника необхідно розбити на кілька напрямків. У першу чергу потрібно визначити, що можна зробити на місцевому рівні. Це стосується роботи транспорту, вивозу сміття, змісту міської інфраструктури, узаконювання земельних відносин і т.д. Також треба розробити й направити Президентові України Віктору Януковичу, у Кабінет Міністрів і у Верховну Раду пояснювальну записку, що аргументує необхідність прийняття цільової державної програми по острову Хортиці. Борис Петров висловив упевненість у тому, що Президент України у черговий раз надасть підтримку ініціативам запоріжців стосовно Національного заповідника “Хортиця”, адже, побувавши на острові торік, Віктор Янукович говорив про необхідність прийняття цільової державної програми розвитку заповідника.
– Якщо буде потрібно, то можна на місцевому рівні розробити законопроект про програму розвитку Національного заповідника “Хортиця” і подати його на розгляд центральним органам влади, – зазначив Борис Петров.
Міський голова Олександр Сін зі своєї сторони заявив, що місто Запоріжжя готове надавати всебічну підтримку заповіднику. Вже найближчим часом планується вирішити питання роботи громадського транспорту для підвозу туристів, вивозу сміття, обслуговування пляжів.
Хортиця – недооцінений діамант України
Хортиця є найбільшим островом на Дніпрі. На північній стороні острова був останній дніпровський порог. Хортиця має довжину 12,5 км, ширину в середньому 2,5 км і площу приблизно З 000 га.
Острів до останнього часу зберігав ліси в прибережних балках, а в післявоєнні часи був залісений лісовим господарством в північній частині, де ґрунти. В південній частині зберігається степ з багатьма реліктовими видами рослин, які збереглися тільки на острові, але в давнині зростали на всій території півдня України. На крайньому півдні острова існують плавні.
З геологічної точки зору, Хортиця являє собою частину Українського кристалічного щита. Долина Дніпра в районі Хортиці є єдиною збереженою ділянкою порожистої частини ріки. До будівництва Дніпрогесу русло Дніпра перетинало дев’ять порогів. Безпосередньо біля о. Хортиці не було порогів, але збережені скельні острови й скельні структури в північній частині острова мають характерні для порогів особливості.
Геологічною основою острова служать докембрійські породи віком близько 2,5 мільйона років, у першу чергу – граніти, покриті шаром більш молодих осадових порід. У північній частині Хортиці над берегом піднімаються скелі висотою 40–50 метрів, що спадають до півдня.
Флора Хортиці нараховує більше 1000 видів рослин, з яких 15 відсотків є ендеміками. На острові зустрічаються різноманітні природні зони: різнотравно-ковилові степи, дубові й хвойні ліси, заплавні луки. Завдяки особливим мікрокліматичним умовам, утвореним могутньою рікою, рослинні групування істотно відрізняються від материкових.
З метою збереження в природному стані унікальних пам’яток геології порожистої частині Дніпра, таких як виходи докембрійських кристалічних порід, цінну наскальну рослинність, рідкі та зникаючі види рослин на ділянках цілинних степів, байрачних та плавневих лісів у 1974 році на території історико-культурного заповідника було утворено геологічний заказник “Дніпровські пороги”.
У 1993 році державному історико-культурному заповіднику було надано статус національного. До його складу входять острів Хортиця і прилеглі до нього острови та скелі – Байда, Дубовий, Ростьобін, Три Стоги, Середня, Близнюки, урочище Вирва на правому березі Дніпра. Зважаючи на свою унікальність, заповідник “Хортиця” занесений до Державного реєстру нерухомих пам’яток України як пам’ятка національного значення. Загальна площа заповідника становить 2359,34 га.
Унікальність Хортиці полягає в рідкісному сполученні на одній території різноманітних природних комплексів – плавневих лісів та луків, справжніх та петрофітних степів, скелястих відшарувань гранітів, балок, нагорних дібров, висячих боліт, озерних комплексів. Аналогів подібної за масштабами єдиної екосистеми, в якій степові ценози поєднуються з петрофітними (можливо, давніми), а також заплавними лісами, в Україні немає.
Природна рослинність збереглася приблизно на чверті території НЗ “Хортиця” і представлена 5 типами (степова, лісова, лучна, болотна, водна рослинність) і одним комплексом (літофільна рослинність). Інша частина зайнята штучними лісонасадженнями, садами та сільськогосподарськими культурами. Серед рослинних угруповань – 10 занесено до Зеленої книги України.
Острів Хортиця має унікальні природні, історико-культурні, естетичні і рекреаційні ресурси, значну кількість рекреаційних споруд і об’єктів, які дозволяють розвивати на ньому більше 9 видів екологічного туризму: екскурсії екологічними стежками, науково-пізнавальний туризм, пішохідний, спортивно-оздоровчий, велосипедний, кінний, водний, підводний, скелелазіння, спортивне орієнтування тощо.
Олексій ПЕТРЕНКО
Комментарии:
нет комментариев