Майже 200 студентів зібралось аби поспілкуватись з відомим українським письменником, автором книг “ВорошиловГрад”, “Месопотамія”, “Життя Марії”, Сергієм Жаданом.

Да Запоріжжя автор, у складі  музичного гурту “Лінія Маннергейма”, прибув із концертом на підтримку нового альбому “Бої без правил”. Але спочатку завітав до ЗНУ. Модерував зустріч запорізький журналіст Віталій Бабенко відомий, як Олесь Барліг. Про те, що обговорювали на двогодинній зустрічі читайте  у підбірці цитат Жадана.

“Своїх героїв я знаю особисто. Якось була ідея написати книгу про 2014 рік на Луганщині. Думки про це з’явилися  через те, що у тих подіях брали участь мої друзі та знайомі. Мені цікавіше працювати з тим, що я знаю або пережив особисто. При написані саме таким методом керуюсь”.

“Якщо займаючись літературою ти думаєш про те, чи вплине це на когось, як вплине — з цього нічого доброго не вийде. Звичайно виникає спокуса почати впливати на когось, когось вчити. Але те, що це комусь подобається, щоразу відкриття для мене. Коли ти в комусь бачиш розуміння себе – це ж фантастична штука, яку не можна запрограмувати”.

“У нас дуже нішовий продукт, яким цікавляться люди зацікавлені в сучасному мистецтві. Тому, напевно, важко припускати, що ті хто нас слухають, чують ненормативну лексику вперше. І, взагалі, як можна лексику розділити на цензурну та ні? Хто має визначити де нормативна а де ні? Взагалі таке ставлення до мови якесь позаминуле. Я не розмежовує слово на допустиме та ні”.

“Я пишу безкінечну книгу вже 25 років. Просто деякі розділи римовані, деякі прозові, є під акомпанемент музики. Я не розмежовую час, коли пишу вірші, а коли прозу. Хотілося співати – співаю, є натхнення до рими – з’являються вірші. В мене є проекти – Розділові, Лінія Маннергейма, Собаки в Космосі. Пишу книги, займаюсь волонтерством. Якщо ти робиш те, що тобі подобається то сили та час знайдуться завжди”.  

“Собака в Космосі – комерційна танцювальна музика. Лінія Маннергейма – менш форматна експериментальна група, яка має більше імпровізації. Собаки –  колектив, який створює композиції розуму, а Лінія створює між учасниками свою магію, яка часто переростає в імпровізацію на сцені”. 

“У фільмі “Дике поле” далеко не все перенесли на єкран. Однак, фільм вийшов доволі яскравим і не схожим на жодний український фільм. Не факт. що він зайде, але краще спробувати ніж жалкувати. Тим хто цікавиться кіно — особисто раджу”.

“У нас є невеличка команда волонтерів. Спочатку допомагали армії, а потім переключились на культурно-просвітницьку сферу. “Мандрівники зі Сходу” влаштували поїздку Україню.Такі проекти не дуже масові і навряд вони змінюють світогляд районів, але важливо те, що вони змінюють окремих людей. Зараз з інститутом книги працюємо над бібліотечним проектом.  Можливо зробимо великий фестиваль. На Сході страшенно цікаво працювати бо ти бачиш віддачу, ти бачиш людей, яким це життєво важливо”. 

“Я за квоти на радіо. Кожна нормальна країна цим займається, аби розвивати та захищати свій культурний та інформаційний контент. Прикро, що станом на 2014 виявилось, що книжковий ринок у нас російський, інформаційний ринок керується теж росією. Тому так, я за квоти. На скільки вони є інформативними? Тут багато нюансів. Української музики стало дуже багато, але послухайте, що вони там співають. Я не розумію навіщо з ефіру прибирати російську попсу, щоб поставити українську попсу і не просто попсу, а шлягери яким по 10-15 років. Дуже не якісно. Я цього абсолютно не розумію. Ми наповнюємо ефіри українською музикою, але нової там дуже мало притому, що  у нас зараз музичний бум новаторських та яскравих гуртів. Інколи складається враження, що це просто формальні квоти”.

“Я з великою повагою ставлюсь до журналістів. В нашій країні доволі не просто працювати в ЗМІ. Разом з тим є проблема, що у нас культурна журналістика знаходиться в не надто доброму станів. Наприклад, коли питають не про римування, а про те хто буде наступним президентом. Ми ж не є політтехнологами, але дуже часто починаємо про це говорити і іноді це звучить смішно і великою мірою дискридитує культурну розмову. Так,  доводиться говоритти про курс валют, парламентські фракціїх. Ця довіра з одного боку зворушлива, але з іншого боку за цим стоїть нестача довіри в політику”.

“Тут є така річ, що насправді культурні діячі, митці, поети, музиканти мають величезну перевагу бо до них довіра більше ніж до політиків. Однак часто поети можуть говорити свої суб’єктивні речі, але насправді все це транслюється на аудиторію і потім це може бути спотворена картина. Я є скептиком щодо потреби присутності «Мойсея». Як на мене, в Україні всі якісь найважливіші, найцікавіші та найкорисніші речі робляться тоді, коли суспільство чи група людей забувають, що між ними немає «Мойсея» і просто роблять щось разом”.

“Послухайте, що ми, письменники, іноді говоримо. Буває так, що це дуже дивно звучить. Іноді навіть свої інтерв’ю перечитую та думаю «що за дурниці, як я міг таке сказати?». Волів би чути від письменників щось про літературу – висловлюватися з цього приводу у них виходить набагато краще. З іншого боку, коли про щось перестає говорити письменник, на його місце приходить шарлатан з політики”.

“Проблема в тому, що західні медіа дивлять на ситуацію в Україні через деякі філітри. Нещодавно в Швейцарії брали інтерв’ю. Ставлячи питання, журналіст говорить, що говорять у них кореспондент у східній Європі і розповідає, що Україна розпадається та занепадає. Питаю де знаходиться кореспондент – він сидить в Москві. Проблема в тому, що закордоном новини про Україну  подаються специфічно. І ти ніби говориш, ти бачиш налаштованість тебе слухати, але вони слухають з певною підозрою.

---

Сергій Жадан (23.08.1974) – поет, прозаїк, есеїст, перекладач.

Автор поетичних збірників “Цитатник” (1995, 2005), “Генерал Юда” (1995), “Пепсі” (1998), “the very very best poems, psychodelic stories of fighting and other bullshit” (вибрані вірші 1992 – 2000) (2000), “Балади про війну і відбудову” (2001), “Історія культури початку століття” (2003), “Марадона” (2007), “Ефіопія” (2009), “Лілі Марлен” (2009), а також книг прози “Біг Мак” (2003), “Депеш Мод” (2004), “Anarchy in the UKr” (2005), “Гімн демократичноi молоді” (2006) та “Ворошиловград” (2010). В 2006 році вийшла книга вибраних творів “Капітал”, 2011 вийшли ще дві книги вибраних творів – “Прощання слов’янки” (всі поетичні збірки) й “Біг Мак та інші історії” (вибрані оповідання).

Роман «Ворошиловград» став книжкою року 2010 за версією «Бі-бі-сі». Презентація роману в Старобільську, на батьківщині письменника, відбулась 7 квітня 2011 року, під час Донбас-туру, який був проведений Правозахисним центром «Поступ» та Літературним угрупованням СТАН в межах Громадської кампанії проти встановлення цензури в Україні.

“Собаки в Космосі” — музичний гурт із Харкова, що виник 2000 року. Колектив брав участь у фестивалях “Таврійські ігри”, “Раз. Liv”, “Музичний Острів”, “5 озер”, “Мазепа-Фест”, “День Незалежності з Махном” та ін

В березні 2012 року Жадан та “Собаки” презентували нову програму “Зброя пролетаріату”, в якій колишні “романтичні балади та композиції з присмаком легкої сатири змінилися динамічнішим звучанням та гостросоціальною лірикою”. На березень-квітень заплановано гастролі Україною, Німеччиною, Австрією, Чехією та Росією, після чого в травні має з’явитися однойменна платівка.

Гурт “Лінія Маннергейма” — було створено у 2017 році, до нього увійшли Сергій Жадан, учасник гурту Жадан і Собаки Євген Турчинов, а також колишні учасники гурту Оркестр Че, який розпався у 2016 році, – Олег Каданов та Дмитро Зінченко. 18-19 серпня того ж року в Іванівці відбувся другий літературно-музичний фестиваль Дорога на Схід, у якому взяли участь близько 20 виконавців з Донбасу та Слобожанщини. Гурт Лінія Маннергейма став хедлайнером цього фестивалю.

26 лютого 2018 року гурт презентував дебютний міні-альбом Де твоя лінія?. Альбом було випущено у цифровому вигляді. Тексти до пісень написав Сергій Жадан, музику – Олег Каданов та Євген Турчинов український рок-гурт із Харкова, що виник у 2017 році. Фронтменом гурту є Сергій Жадан.