ПОРОГИ

10 березня 2025 року Україна святкує знакову дату – 160-річчя з моменту створення Державного гімну. Цей день поєднує минуле, теперішнє та майбутнє, нагадуючи про шлях, пройдений нашим народом заради встановлення свободи та незалежності країни. Сьогодні, як і 160 років тому, він не втрачає своєї актуальності, наповнюючи серця українців патріотизмом та мотивацією боротися за свої права та землю.

Історія гімну сягає середини XIX століття. Все розпочалося з Павла Чубинського, українського етнографа, фольклориста, поета і громадського діяча, який у 1862 році написав вірш “Ще не вмерла України і слава, і воля”. На його створення Павла надихнули патріотичні пісні європейських народів, а саме сербська визвольна пісня з приспівом “Серце біє і крев ліє за свою свободу”. Вірш, який згодом став гімном, був написаний експромтом у Києві, після чого швидко поширився серед українофільських громад.

Вперше твір було опубліковано через рік після написання: у 1863 році у четвертому номері львівського літературно-політичного журналу “Мета”. У цьому ж номері були надруковані й вірші Тараса Шевченка, через що деякий час помилково вважалося, що “Ще не вмерла Україна” належить саме йому. Причиною цього було те, що Чубинський не підписав працю своїм іменем. Вірш викликав неабияку зацікавленість серед галичан і привернув увагу композитора Михайла Вербицького. Спочатку він поклав вірш на музику для цитри, а потім створив його хоровий варіант з оркестровим супроводом.

Фото: Український репортер та Видавництво “Кріон”

10 березня 1865 року у польському місті Перемишль відбулося перше публічне виконання музичної версії вірша на концерті, присвяченому пам’яті Тараса Шевченка. Після цього заходу пісня швидко набула популярність та зазнала незначних змін: для милозвучності слово “вороги” замінили на “воріженьки”.

На початку XX століття “Ще не вмерла Україна” почала використовуватися як національний гімн українських державних утворень: у 1917 році як гімн Української Народної Республіки, у 1918 році – Західноукраїнської Народної Республіки, а у 1939 році – Карпатської України. Під час Другої світової війни її виконували борці Української повстанської армії.

Після становлення радянської влади виконання гімну було заборонено, адже її керівництво прагнуло викорінити будь-які прояви українського націоналізму. У 1949 році офіційнимом гімн УРСР затвердили текст Павла Тичини “Живи, Україно, прекрасна і сильна”, однак він не набув популярності серед народу. Попри заборону, “Ще не вмерла Україна” залишалася символом опору, який звучав в колах дисидентів та української діаспори за кордоном.

Наприкінці 1980-х років гімн знову пролунав серед публіки. 24 вересня 1989 року, під час фестивалю “Червона Рута” у Чернівцях, він був несподівано виконаний Василем Жданкіним разом із Віктором Морозовим та Едуардом Драчем. Це стало подією, що передвіщала відновлення української державності.

Перше публічне виконання Гімну України. Василь Жданкін (ліворуч), Едуард Драч (посередині), Віктор Морозов (праворуч). Чернівці, 1989 рік

24 серпня 1991 року Україна проголосила незалежність. Вже 5 грудня того ж року “Ще не вмерла Україна” вперше прозвучала у Верховній Раді у виконанні хору ім. Григорія Верьовки. У січні 1992 року парламент офіційно затвердив композицію Михайла Вербицького як державний гімн України. У 2003 році ВР ухвалила Закон “Про Державний Гімн України”, яким було закріплено сучасний текст гімну з дещо зміненим першим рядком: “Ще не вмерла України і слава, і воля”.

Гімн України у виконанні хору ім. Г. Верьовки на інавгурації Леоніда Кравчука,

5 грудня 1991 року

Сьогодні “Ще не вмерла України…” звучить на всіх офіційних заходах, змаганнях, та урочистостях. Українці виконують гімн з гордістю та шаною, прославляючи його навіть на світовій арені. Одне з найяскравіших виконань гімну належить Михайлу Хомі, більш відомого за псевдонімом Dzidzio. Воно відбулось у жовтні 2019 року на стадіоні “Металіст” у Харкові перед футбольним матчем “Україна-Литва”.

“Для мене велика честь виконувати Гімн України! У це виконання вкладаю безмежну любов до своєї держави, щоб надихати українців у всьому світі на перемогу! Слава Україні!” – коментував артист.

Гімн України у виконанні Михайла Хоми на стадіоні “Металіст”, 2019 рік

Ще одне потужне виконання гімну прозвучало у День Незалежності України 2019 року на майдані Незалежності. Його виконали об’єднані оркестри Збройних сил України, Державної служби з надзвичайних ситуацій, Державної прикордонної служби, Національної поліції та Національної гвардії. До них приєдналися голоси Дарини Красновецької, Мирослава Скорика, Аліни Паш і Тіни Кароль.

Виконання гімну у День Незалежності України, 24 серпня 2019 року

Гімн України набув особливого значення під час війни, перетворившись із державного символу на пісню боротьби, єдності та незламності. Його слова звучать у найважчі моменти, нагадуючи всьому світу про нездоланний дух українського народу. Особливо пронизливо гімн лунає з вуст тих, хто боронить нашу землю. Телеканал 1+1 до Нового 2025 року спільно з військовими створили відео з його виконанням. До запису долучилися ведучі каналу, а також військові 10-ї окремої гірськово-штурмової бригади “Едельвейс”, 101-ї окремої бригади охорони генерального штабу, 79-ї окремої десантно-штурмової бригади, 25-ї окремої повітряно-десантної бригади, 41-ї окремої механізованої бригади підрозділу “Грім”, 72-ї окремої механізованої бригади імені чорних запорожці, 28-ї окремої механізованої бригади імені лицарів зимового походу, 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила, 80-ї окремої десантно-штурмової галицької бригади, 46-ї окремої аеромобільної бригади, механізованого підрозділу “Тур” 225-го окремого штурмового батальйону, тактичної групи “Афіна” міжнародного легіону при ГУР МО, 207-го батальйону тероборони ЗСУ, центру спецпризначення НГУ “Омега” та командування медичних сил України.

Виконання гімну від телеканалу 1+1 та українських військових, 1 січня 2025 року

Гімн України – це голос нації, яка не скорилася і протягом століть продовжує боротьбу за своє існування. Він єднає покоління, нагадуючи про нашу історію та людей, які відстоювали країну, а також про тих, хто зараз стоїть на її обороні. Вшануймо наш Державний гімн як символ нескореності та національної гідності!

Любов Кольвах