У сфері інформаційної безпеки часто найнебезпечнішими є не витончені хакерські інструменти, а базові вразливості, які роками залишаються невиявленими. Тестування на проникнення регулярно виявляє одні й ті самі проблеми в корпоративних системах, незалежно від розміру компанії чи галузі. За основу цієї статті ми взяли досвід компанії, що спеціалізується на тестуванні на проникнення - XRAY CyberSecurity. Розглянемо найкритичніші та найпоширеніші проблеми та розберемо, чому їх так складно викорінити.
Архітектурні вразливості: коли складність стає ворогом безпеки
Сучасні корпоративні мережі нагадують лабіринт із десятками входів та виходів. Кожен додатковий елемент інфраструктури – новий постачальник, хмарний сервіс чи IoT-пристрій – створює потенційну точку входу для зловмисників. За даними CERT-UA, периферійні системи, які часто вважаються незначними для загальної безпеки, регулярно стають початковою точкою проникнення для масштабних кібератак.
Технічний борг як джерело загроз
Застарілі системи та програмне забезпечення створюють ідеальні умови для зловмисників. Особливо гостро проблема стоїть у випадку з legacy-системами, які неможливо оновити через специфіку бізнес-процесів. Пентести показують, що такі системи часто мають документовані вразливості, патчі для яких доступні роками, але досі не встановлені.
Критичною проблемою залишається використання застарілих протоколів та небезпечних налаштувань за замовчуванням. За даними CERT-UA, в корпоративних мережах України досі фіксуються випадки використання застарілих версій протоколів безпеки, які мають відомі вразливості. Особливо гостро проблема стоїть в промисловому секторі, де оновлення систем часто означає зупинку виробничих процесів.
Паролі та доступи: коли очевидне стає фатальним
Результати тестування на проникнення демонструють, що проблема слабких паролів досі актуальна навіть для компаній з високим рівнем зрілості ІБ. Адміністратори часто використовують передбачувані комбінації, які легко підбираються.
За даними Держспецзв'язку, суттєва частка успішних атак на корпоративні мережі починається з компрометації облікових даних співробітників через веб-сервіси, де використовувалась корпоративна пошта з повторюваними паролями.
Багатоступеневі атаки: чому стандартний захист не працює
Сучасні атаки рідко обмежуються одним вектором проникнення. Зловмисники комбінують соціальну інженерію з технічними вразливостями, створюючи складні ланцюжки атак. За даними Держспецзв'язку, час між первинним проникненням та виявленням атаки може складати декілька тижнів – період, достатній для глибокого вкорінення в корпоративну мережу.
Особливу небезпеку становлять атаки типу "supply chain", коли зловмисники компрометують довірених постачальників програмного забезпечення чи послуг. CERT-UA фіксує зростання кількості таких інцидентів, коли шкідливий код потрапляє в корпоративну мережу через легітимні канали оновлення програмного забезпечення.
Практика показує, що навіть компанії з високим рівнем захисту часто пропускають вразливості на стику різних систем та процесів. Тестування на проникнення дозволяє виявити такі "сліпі зони" та оцінити реальний рівень захищеності корпоративної інфраструктури.
Хмарні сервіси: невидимі загрози в налаштуваннях
Значна частина інцидентів пов'язана з неправильною конфігурацією хмарних середовищ. Типовими проблемами є надмірні привілеї для сервісних акаунтів, відкриті бакети з критичними даними та незахищені API-ендпоінти. При проведенні тестування на проникнення спеціалісти регулярно виявляють витоки конфіденційних даних через публічно доступні хмарні сховища.
Особливо небезпечною є практика використання тимчасових налаштувань, які згодом забувають повернути до безпечного стану. Наприклад, тимчасове відкриття доступу до тестових середовищ часто перетворюється на постійну вразливість. Оцінка кібербезпеки хмарної інфраструктури вимагає особливої уваги до прав доступу та налаштувань безпеки всіх компонентів системи.
Аудит кібербезпеки (penetration test, vulnerability assessment) має стати регулярною практикою, а не разовим заходом. Лише системний підхід до виявлення та усунення вразливостей може забезпечити належний рівень захисту корпоративної інфраструктури в умовах постійно еволюціонуючих кіберзагроз.
Ключовим елементом забезпечення кібербезпеки стає не лише регулярність перевірок, але й комплексний підхід до усунення виявлених вразливостей. Оцінка кібербезпеки має охоплювати всі рівні корпоративної інфраструктури – від базових налаштувань до складних архітектурних рішень, враховуючи специфіку бізнес-процесів та галузеві вимоги до безпеки.
