Нещодавно закінчився всесвітній місячник боротьби проти туберкульозу. 24 березня, в Всесвітній день боротьби з туберкульозом, разом із усією світовою громадою Запоріжжя підбивало підсумки проведеної роботи. Саме у цей час до фтизіатрів області почало надходити розпорядження Кабінету Міністрів «Про схвалення Концепції Загальнодержавної програми протидії захворюванню на туберкульоз у 2012 – 2016 роках».
Наслідуючи загальноєвропейську тенденцію, там пропонується скасувати масову туберкулінодіагностику (у народі – Манту), у зв’язку із тим, що вона «є як малоефективною з діагностичної точки зору, так і затратною».
Однак варто згадати про те, що за даними ВООЗ, Україна посідає друге місце серед країн Європейського регіону за тягарем туберкульозу. Ще у 1995 році в нашій державі проголосили епідемію цього захворювання, яка й досі не скасована. Тож «Пороги» вирішили з’ясувати, чим викликане таке рішення.
Манту: бути чи не бути
У лютому засобами масової інформація в черговий раз прокотилася хвиля протестів проти проби Манту. Причиною цього стала госпіталізація чотирьох кримських школярок, у яких «погіршилося самопочуття після туберкулінодіагностики». Однак тут слід наголосити, що Манту є не щепленням, а діагностикою, тобто фактично аналогом алергологічної проби. Вона дає основні показники, на які спирається фтизіатр. Основне – це виявлення хвороби на ранній стадії шляхом знаходження в організмі антитіл.
«Уявіть собі банку із огірками. Огірки – це збудники туберкульозу, у такому випадку розсіл – матеріал для туберкулінодіагностики, – пояснює дитячий фтизіатр Наталя Суботіна. – Туберкулін не містить ніяких мікроорганізмів. Це відфільтрована, погашена кислотами та заморожена витяжка із культури, на якій вирощували ослаблені бактерії туберкульозу. Вона не несе в собі жодної небезпеки».
Для проведення проби Манту є тимчасові протипоказання – усі захворювання в гострій формі. В такому випадку Манту проводиться потягом місяця після клінічного видужування. І навіть тоді ризик полягає тільки у тому, що проба може показати неправильні результати. Постійною забороною для проведення туберкулінодіагностики є індивідуальна несприйнятливість туберкуліну, яка зустрічається дуже рідко і може викликати у дитини алергічну реакцію, та епілепсія.
Діти у більшості випадків абацилярні, тобто вони не виділяють палички із мокротою. Тому динаміка туберкулінодіагностики є єдиним показником інфікування. Звісно ж, можна використовувати флюорографію. Проте хто захоче даремно опромінювати маленьку дитину?
Думка з приводу проведення туберкулінодіагностики у фтизіатрів одна – відміняти її не можна. За допомогою Манту лікарі відбирають групу дітей, які мають підвищений ризик захворіти. Таких дітей у Запорізький області близько шести тисяч. За ними постійно спостерігають і в разі необхідності проводять профілактичне лікування.
«Якщо Манту все ж таки відмінять, невідомо, як нам формувати групи ризику. Досі цей метод для дітей є безальтернативним, – стверджує генеральний директор СТМО «Фтизіатрія», позаштатний фтизіатр управління охорони здоров’я, кандидат медичних наук, доцент Олександр Ахтирський. – Зараз показники захворюваності на туберкульоз серед дорослого населення по області становлять 67 осіб на 100 тисяч, в той час, як для Європи цей показник – 10-15 осіб. Тому у них спостерігається тенденція до відміни Манту. В Україні ж це невиправдано».
Якщо дитина вже інфікована, введення туберкуліну може викликати загальне погіршення стану здоров’я – підвищення температури, запаморочення, головний біль. Ще однією причиною специфічної реакції на пробу Манту може стати неякісний туберкулін.
За правилами проведення туберкулінодіагностики дитина має сидіти. Такі вимоги введені через можливість втрати свідомості, але це пов’язано винятково із особливостями психічної реакції людини при виді голки.
Дуже часто до негативних наслідків призводять саме технологічні похибки. Перед пробою Манту дитину обов’язково має оглянути лікар.
Запоріжжя проти туберкульозу
Завдяки активній роботі фонду «Біла ромашка», роботу якого координує Олександр Ахтирський, у відділенні дитячої фтизіатрії обласного тубдиспансеру встановили пластикові вікна. Крім того, у Запоріжжі декілька років функціонує система безкоштовного проїзду на електротранспорті для хворих, які перебувають на етапі амбулаторного лікування.
«Вважається, що сухоти – це захворювання маргіналізованих верств суспільства (безпритульні, колишні в’язні, нарко- чи алкозалежні), проте сьогодні захворіти може будь-хто. Різниця тільки в тому, що малозабезпечені категорії населення не здатні забезпечити собі остаточне одужання. Курс лікування триває від шести місяців до кількох років, – коментує заступник голови обласної організації Товариства Червоного Хреста Надія Божок.
Запорізька область - першопроходець у впровадженні програми соціальної допомоги хворим на сухоти у вигляді продуктових наборів, які роздаються двічі на місяць. Тут, окрім «Білої ромашки», задіяні також управління праці та соціального захисту й обласна організація Товариства Червоного Хреста.
«До продуктового набору входять крупи, соняшникова олія, згущене молоко, тушонка, цукор, борошно, – говорить Олександр Ахтирський. – Тож це допомога не тільки хворому, який знаходиться на етапі доліковування, а й усій родині. Крім того, це виховує мотивацію для остаточного видужування».
На базі Запорізького обласного тубдиспансеру відкрито кабінети соціально-психологічної допомоги, де з хворими працюють індивідуально, пояснюючи необхідність довготривалого лікування. Кабінети оснащені спеціальною літературою, відеофільмами та плакатами.
За даними ВООЗ, мінімальний стандарт відмови від лікування туберкульозу має становити не більше п’яти відсотків від загальної кількості хворих, що лікуються. До впровадження програм соціальної допомоги у Запоріжжі цей показник становив 30 відсотків. Зараз він не перевищує відсотка у межах міста.
Ще одним заходом, який позитивно впливає на зменшення захворюваності на туберкульоз, є програма гарячого харчування для безпритульних, ініційована Червоним Хрестом.
«Під час видачі гарячого харчування ми зобов’язуємо безпритульних пройти флюорографію, видаємо їм відповідні направлення. Потім зв’язуємося із тубдиспансерами, і коли виявляється, що за нашими направленнями прийшло замало людей, домовляємося про обстеження на місцях. Тоді флюорограф приїздить до точок гарячого харчування, – говорить Надія Божок і продовжує: – Насправді, безпритульні – народ свободолюбивий, але на зиму вони готові пролікуватися у стаціонарі. Тим паче, госпіталізація безкоштовна».
Для України характерне поєднання туберкульозу зі СНІДом та ВІЛ, а також розповсюдження хіміорезистентної його форми, палички-збудники якої стійкі до медичних препаратів. При цьому створення нового протитуберкульозного препарату коштує близько 100 мільйонів доларів. Зараз такою формою хворіють навіть діти.
Катерина ПОЛЯКОВА
Комментарии:
нет комментариев