Війна, розв’язана росією проти України, принесла не лише численні людські жертви та руйнування інфраструктури, але й завдала непоправної шкоди культурній спадщині нашої країни. З початку повномасштабного вторгнення російські війська цілеспрямовано обстрілювали історичні центри міст, храми, музеї та інші об’єкти, що мають архітектурну та історичну цінність. Ці дії не лише знищують матеріальні свідчення минулого, але й спрямовані на стирання національної ідентичності українського народу.
Архітектурна спадщина є невід’ємною частиною культурного коду нації, відображаючи її історію, традиції та духовні цінності. В Україні нараховуються тисячі пам’яток архітектури, багато з яких мають статус національного значення та охороняються державою. Міжнародне право, зокрема Гаазька конвенція 1954 року, зобов’язує сторони збройних конфліктів утримуватися від атак на культурні об’єкти. Проте російська агресія демонструє систематичне порушення цих норм, що призводить до масштабних втрат культурної спадщини України.
Станом на лютий 2025 року, за даними Міністерства культури та стратегічних комунікацій України, внаслідок російської агресії пошкоджено або знищено 1390 об’єктів культурної спадщини. Серед них:
- 136 пам’яток національного значення
- 1164 об’єкти місцевої культурної спадщини
- 90 щойно виявлених об’єктів
Найбільше постраждали такі області:
- Харківська область — 325 об’єктів
- Херсонська область — 269 об’єктів
- Донецька область — 164 об’єкти
- Одеська область — 158 об’єктів
- Київська область та м. Київ — 98 об’єктів
Ці цифри свідчать про масштабність руйнувань та необхідність термінових заходів для збереження та відновлення культурної спадщини України.
Зруйновані пам’ятки: мовчазні свідки злочину
Будинок культури у Іванівці, Херсонщина
Ця будівля була осередком культурного життя села ще з радянських часів. Під час обстрілу у 2022 році вона повністю вигоріла. Місцеві мешканці втратили єдиний простір для проведення заходів та свят.
Свято-Успенський собор у Харкові
Одна з головних святинь міста, побудована у XVIII столітті, постраждала внаслідок вибухової хвилі від російської ракети у 2022 році. Вітражі були вибиті, пошкоджені фасад і дах.
Художній музей Куїнджі у Маріуполі
Будівля музею, зведена у 1902 році, була не лише архітектурною пам’яткою, а й місцем збереження унікальних колекцій. У результаті російських обстрілів споруда зруйнована, колекція — втрачена або викрадена.
Садиба Попова в Запорізькій області
Унікальний історичний комплекс XIX століття, відомий як «український Версаль». У 2022 році обстріли частково знищили дах і фасади головного палацу, а також старовинну вежу.
Будинок вчителя, Київ
Історична будівля початку ХХ століття, колишній Центральний рада УНР, символ української державності. У жовтні 2022 року постраждала від російської ракетної атаки — вибухова хвиля вибила вікна та пошкодила фасад.
Храм Всіх Святих, Святогірська лавра, Донеччина
Дерев’яна церква у складі лаврського комплексу, побудована у 2009 році, згоріла внаслідок обстрілів у червні 2022 року. Храм був окрасою Святих Гір і прикладом відродження сакральної архітектури.
Харківська обласна державна адміністрація
Пам’ятка модерністської архітектури, одна з візитівок Харкова. 1 березня 2022 року будівлю частково зруйнувала ракета. Загинули цивільні та працівники адміністрації.
Чернігівський обласний молодіжний центр
Колишній кінотеатр «Щорс», збудований у 1939 році, пам’ятка архітектури місцевого значення. У березні 2022 року зазнав значних пошкоджень внаслідок авіаудару.
Церква Різдва Богородиці, В’язівка, Житомирська область
Дерев’яна церква 1862 року, один з найстаріших прикладів сакральної архітектури Полісся. Була повністю знищена у березні 2022 року внаслідок обстрілів.
Будинок міської ради в Охтирці
Історична будівля XIX століття, виконана у стилі цегляного модерну. У лютому 2022 року була зруйнована під час бомбардувань.
Церква Святого Георгія, Заворичі, Київська область
Дерев’яна церква XVIII століття, знищена під час окупації села. Вогонь повністю знищив споруду, збереглись лише уламки фундаменту.
Міжнародна реакція: фіксація злочинів
Організація ЮНЕСКО публічно засудила дії Росії, включивши Україну до списку країн, де культурна спадщина опинилася під загрозою. На 2024 рік було зафіксовано понад 400 підтверджених випадків руйнування культурних об’єктів. ІКОМОС (Міжнародна рада з охорони пам’яток і історичних місць) закликає до створення спеціального фонду для збереження та відновлення зруйнованих об’єктів.
ООН неодноразово заявляла про неприпустимість атак на об’єкти культури, а Міжнародний кримінальний суд веде збір доказів для подальшого судового переслідування за статтями про військові злочини.
Це не перший випадок культурного тероризму у світі. Аналогічна практика застосовувалася під час війни в Сирії — зокрема, у стародавньому місті Пальміра, яке зазнало руйнувань від ІДІЛ. У 2016 році бойовики навмисно знищили храми, театри й гробниці, які були під захистом ЮНЕСКО.
Відновлення: кроки до майбутнього
Україна не залишилася наодинці. Проєкти на кшталт “Save Ukrainian Heritage” об’єднують архітекторів, волонтерів і меценатів у спільній справі. Ведеться цифрова реставрація зруйнованих споруд: 3D-моделі, архівні фотографії та відео допомагають зберегти хоча б цифрову пам’ять.
Однією з ключових ініціатив є платформа Heritage Rescue Hub, яка спільно з ЮНЕСКО проводить оцінку пошкоджень та розробляє плани з відновлення.
Кошти на реставрацію збираються через благодійні платформи: наприклад, United24 та проєкти Музею війни в Києві. Архітектор Сергій Махно зазначає:
«Відновлювати архітектуру — це відновлювати нашу національну гідність. Але ще важливіше — не дати стерти пам’ять».
Пам’ять як опір
Втрата пам’яток — це не лише архітектурні втрати. Це удари по національній ідентичності, по праву бути собою. Росія хоче стерти українську історію, як стерла будинки, школи та музеї.
Але історія залишиться. І завдяки фіксації руйнувань, цифровій реставрації, громадській пам’яті — залишиться й шанс усе відновити.
Наша культурна спадщина — не лише про минуле. Вона про майбутнє, яке ми обов’язково збудуємо.
Олексій Відішев
Комментарии:
нет комментариев