Повномасштабна війна стала поштовхом до створення нового українського книжкового надбання. Навіть перебуваючи в непростих, а інколи складних умовах, письменники знаходять в собі сили та можливості творити. Розглянемо найяскравіші приклади літератури створеної за часи вторгнення.

«Бути поетом в Україні – вічно плакати у віршах на ще зовсім свіжих могилах» – зазначає у своїй новій книзі [dasein: оборона присутності] поетка, бойова медикиня, військовослужбовиця й просто талановита Ярина Чорногуз.

Тексти, що увійшли в книгу, пані Ярина написала за останні півтора року ротації на фронті, значна частина якої припала на повномасштабну війну.

«У цій добірці, – пише авторка, – промовлятиме моя пам’ять про Скадовськ і морське узбережжя Херсонщини, Сєвєродонецьк та Маріуполь, висоти над Новоайдаром, дорогу Бахмут-Лисичанськ і села по той бік Сіверського Дінця, річки, яка стала українським Стіксом. І всі вони відчуваються мені як ще одна мала батьківщина, бо вони переміряні нашими кроками вздовж і впоперек. Деякі вільні й оборонені, більшість з них – ще належить звільнити».

«Правду здатен розповісти тільки біль» – пише Ярина Чорногуз у своїй збірці «dasein: присутності». І її свідчення, попри всю автобіографічність і приватність, звучать, як на мене, універсально й переконливо. А сама приватність інтонації природно спроектовується на нас усіх. Ці вірші болючі, місцями затемні, місцями наповнені гострим світлом. Цікава й несподівана поезія, щиро раджу» – написав у своїй сторінці в Instagram Сергій Жадан.

Якщо ви хочете глибше зануритися в історію кримських татарів та півострова Крим, то книга від львівської письменниці Анастасії Левкової «За Перекопом є земля» стане для вас неабияким відкриттям, що міцно й надовго затримається в вашій пам’яті. За оцінками літературознавців книга, над якою авторка працювала більш як 10 років, є глибоко етнографічною. Як зазначав Ростислав Семків: «Це роман про багату культуру кримських татарів і складну суміш культур у Криму. Інтелектуальний – про відшукання ідентичності. Історичний – про хворобливі злами в Криму від 1980-х до наших днів».

Зацитую момент, що може відгукнутися й вам.

«Влад якось поділився міркуванням: якщо в російських школах перестануть вивчати російську літературу, всю оту «вічну достоєвщину», то цю націю ще можна порятувати… Я питала Влада: чим тобі не угодила російська література? Він казав: ти не розумієш, вона виправдовує злочинну політику. Я сперечалася: чого ж виправдовує – навпаки. Вона завжди протистоїть політиці: що Пушкін, що Достоєвський з Толстим – усі були проти влади. Я вже мовчу про Солженіцина, Бродського і Пастернак. – Ти не розумієш, наполягав Влад, вони можуть викривати злочини влади, але оспівують «той народ» і його «незбагненну душу», яка і прагне такої злочинної авторитарної влади. І потім, до речі, ця влада ще й хизується своєю літературою, і через неї вербує нових прихильників – уже не тільки літератури, а всієї країни і всього руского міра».

«Я поки відмовлявся вірити. Після цього химерного тижня, схожого на рік. Після перебування в атмосфері, де, здавалося, хтось невидимий стирає долоні до кісток, щоб вручну зупинити колесо часу. Після сюру, якого я зміг уникнути в 2014-му, а тепер відчув на собі його «прєлєсті». Після того, як злість випалювала зсередини від безвихіддя» – так описує редактор й журналіст Євген Шишацький свою тижневу подорож до одного з найпекельніших міст України початку повномасштабного вторгнення в книзі «Мандрівка до потойбіччя. Маріуполь». Історія без прикрас, з елементами ненормативної лексики, така як є, як зазначає сам автор, прониклива й одночасно лякаюча. Разом з героєм ви перенесетеся в історію його дитинства, юності, прокрокуєте тернистим шляхом із переживань, кошмарів та розпачі. «Тут кожен персонаж, кожна історія дають відчуття реальності, настільки вправно автор володіє майстерністю виписування діалогів та порівнянь» – зазначала Тамара Куцай в рецензії на цю книгу в спецпроєкті на Mind.ua.

Кожна історія унікальна та неповторна. Це не тільки відображення власного досвіду й переживань на тлі війни, в книгах задіяні історичні відомості й мало відомі важливі факти нашої нації. Завдяки митцям в нас з вами є можливість почути якомога більше голосів українців, звернутися до витоків нашої культури.

Катерина Касімова