Викладачі та студенти ЗНУ 17 жовтня мали змогу обговорити основні положення ЗУ «Про вищу освіту» разом з міністром освіти Сергієм Квітом.
В основі закону – ідея університетської автономії в академічній, організаційній та фінансовій сферах.
«Закон спирається на ідею університетської автономіі в широкому розумінні цього поняття, тобто університет сам буде вирішувати більшість питаннь, не звертаючись за дозволом до Міністерства освіти. Однак разом з автономією університети отримують і відповідальність за якість наданих послуг», – відзначає Сергій Квіт.
Розширюється також автономія і для студентського самоврядування. Згідно нового закону, з предсавниками студентства будуть узгоджуватися відрахування, перевод студентів, заселення до гуртожитків тощо. Фінансувати самоврядування планується за рахунок членських взносів та власних коштів університету.
Фінансова автонгомія передбачає можливість користуватися власними коштами закладу «в обхід» казначейства. Гроші, які отримує державний виш, будуть зберігатися на спеціальних депозитних рахунках.
«Всі віщі навчальні заклади матимуть право відкривати депозитні рахунки в банках і розміщувати там свої спецфонди, які зараз зберігаються у казначействі. Це дозволить швидше та якісніше витрачати кошти на потреби університетів», – говорить міністр освіти.
Ще одна очікувана зміна – у вересні 2015 року в Україні мають створити Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти. За задумом авторів закону, цей колегіальний орган має контролювати те, як університети дотримуються визначених державою стандартів освіти. Раніше це робила сама держава.
«Створюється нова структура – Національне агенство якості освіти. Вона формуєсть за квотним принципом. Окрім представників влади, тобто Міністерства освіти, туди також входитимуть представники університетів різних форм власності, представник студентства, від Національної академіїї наук та від працедавців», – наголошує Сергій Миронович. Також серед повноважень Нацагентства – погоджувати освітні стандарти, розроблені Міносвіти, акредитовувати освітні програми для університетів і проводити експертизу при видаванні ліцензій вишам.
Згідно нового закону зменшено навантаження на студентів – кількість годин в одному кредиті зменшили з 36 до 30, та скорочується кількість годин навчального навантаження у викладачів – з 900 до 600 на тиждень. Це дозволить викладачам більше займатися дослідницькою роботою, а студентам – більше часу приділяти самостійній роботі.Також з часом студентська стипендія має зрости до прожиткового мінімуму (1176 грн станом на 2014 рік).
Зміни стосуватимуться і процедури обирання ректорів. Тепер у виборах братимуть участь усі викладачі та дещо більша, ніж раніше, частка студентів – не менше 15 відсотків від усіх виборців.
При цьому ректори, декани і завідувачі кафедрами зможуть перебувати на посаді не більше двох термінів поспіль по п’ять років.
Закон також поетапно скасовує такі вчені ступені, як молодший спеціаліст та кандидат наук, натомість запроваджує такі сходинки в освітній ієрархії: молодший бакалавр, бакалавр, магістр, доктор філософії, доктор наук.
«Ми вводимо третій цикл освіти – це доктор філософіїї, (скорочено PhD- Doctor of Philosophy) та на базі аспірантури та докторантури будуть створюватися сучасні структуровані PhD-программи. Саме на третьому циклі відбуватиметься інтеграція науки та освіти, – а це найбільш важливо для нас», – говорить Сергій Квіт.
Закон також дає право українським вишам остаточно визнавати закордонні дипломи та наукові ступені.
Прийняття нового закону можна сміливо назвати революцією в освіті України.
Комментарии:
нет комментариев