На базі Запорізького національного університету, яка знаходиться на острові Хортиця, за ініціативи органу студентського самоврядування ЗНУ на чолі з його головою Миколою Рехлицьким та підтримки центру культурно-масової та виховної роботи відбувся науково-практичний семінар «Студентське самоврядування: стан, досягнення та перспективи». До участі у семінарі були запрошені студенти-активісти ЗНУ, Запорізької державної інженерної академії (ЗДІА), Запорізького юридичного інституту ДДУВС (ЗЮІ) та студенти Класичного приватного університету (КПУ). Спеціальним гостем стала Єлизавета Щепетильникова, Президент Української Асоціації студентського самоврядування (УАСС).
Як констатував на початку семінару Микола Рехлицький, стан студентського самоврядування в Україні порівняно з іншими країнами пострадянського простору є досить-таки розвиненим. Студентським самоврядуванням на теренах нашої держави займається декілька організацій, серед яких, власне, УАСС, а також Всеукраїнська студентська рада (ВСР) та деякі дрібніші об’єднання.
Найбільшим досягненням студентського самоврядування України з часів його заснування стало прийняття змін до ЗУ «Про вищу освіту», а саме: можливість суспільного контролю студентами навчального процесу, присутність останніх на засіданнях трудових колективів (10% від загальної кількості членів), участь у виборах ректора, забезпечення фінансування студентських рад. Однак, окрім прав, закон розширив і коло обов’язків самоврядування. Задля забезпечення адекватного функціонування норм закону студенти мають бути готові до введення платних перескладань та пропусків, але в будь-якому разі вони повинні відстоювати свою позицію.
Порівнюючи права Українських студентів із європейським досвідом, насправді виникає дисонанс, який скоріше змушує говорити про відлуння прав. Так, наприклад, у Латвії, яка, до речі, також історично належить до країн пострадянського простору, але вже є членом ЄС, студентське представництво на зборах трудового колективу складає мінімум 20%. У Німеччині, Франції, Швеції, Швейцарії цей показник складає мінімум 30%, а в Норвегії, яка стала праматір’ю студентського самоврядування, – взагалі 50%.
Органи студентського самоврядування захищають права всіх, хто навчається, тобто це і студенти, і магістранти, і аспіранти, і навіть докторанти.
Україна на своїх теренах має 881 навчальний заклад при загальній кількості студентів, що перевищує 2,5 млн. осіб, в той час, як Великобританія (єдина країна Європи, яка випереджає нас за кількістю студентів і де цей показник становить приблизно 3 млн. осіб) має не більше сотні ВНЗ. Така градація зменшує якість освіти в Україні і в цілому ускладнює процес регуляції студентського самоврядування.
УАСС, починаючи із 2003 року, співпрацює із Європейським союзом студентів, що був заснований наприкінці 80-х років минулого століття Норвегією, Австрією, Німеччиною і Швейцарією. Саме ЄСУ об’єднує національні осередки студентського самоврядування країн Європи (всього 35 держав-членів). Отримавши спершу статус асоційованого члена, УАСС у 2006 році стала кандидатським членом, а вже у 2007 році – повноправним членом ЄСУ. Однак нині тільки два ВНЗ в Україні мають реальні домовленості про співпрацю із органами студентського самоврядування інших країн Європи. Це Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова та Національний медичний університет імені О.О. Богомольця. ЭСУ дає українським студентам великий багаж знань та досвіду і доступ до значних ресурсів.
Після пленарного засідання усі учасники семінару були поділені на дві групи задля ефективнішої роботи у секціях. Перша секція «Імплементація змін до ЗУ «Про вищу освіту», кураторами якої виступили Микола Рехлицький та Сергій Бурма, проінформувала студентів-активістів про впровадження норм закону у дію. Студентська рада ЗНУ поділилася власним досвідом із представниками ЗДІА і ЗЮІ, прийшовши до висновку про подальшу співпрацю та взаємодопомогу.
Друга секція «Стратегія розвитку студентського самоврядування на 2010 – 2015 рр.» під керівництвом Лізи Щепетильникової запропонувала учасникам семінару спільними зусиллями розробити концепцію, за якою слід рухатися ОСС протягом наступних п’яти років.
Після обміну думками та «мозкової атаки» були підбиті підсумки, які полягали у наступних положеннях: ОСС мають захищати інтереси та права студентства, слід покращувати матеріально-технічну базу студентського самоврядування, створювати спеціальні приймальні, активно популяризувати і проводити просвітницьку діяльність щодо функціонування ОСС, розділяти обов’язків первинних профспілок та студентських рад тощо.
Після завершення офіційної частини студенти-активісти мали змогу поспілкуватися у неформальній обстановці.
Катерина ПОЛЯКОВА
Комментарии:
нет комментариев