Американський фільм «Жінка-король» був представлений в широкий прокат 16 вересня 2022 року. Події сюжету розгортаються в 1823 році в Західній Африці в наймогутнішому Королівстві Дагомея. Наніска–генерал дагомейських амазонок разом з іншими агоджи виступають проти ворогів з сусідньої країни та французьких загарбників, які намагаються поневолити їх народ.

Фільм отримав багато неоднозначних відгуків. Так за даними “Rotten Tomatoes” рейтинг критиків склав 94%, на сервісі “PostTrack” частка позитивних оцінок досягла 95%, в той час, як на “Кинопоиск” 4 з 10, а в “metacritic” 2.4. Багато глядачів засудили цей фільм через викривлення історичної дійсності. Ось декілька коментарів, що написали користувачі на сайті “metacritic”:

“Як темношкірий я вважаю надзвичайно проблематичним те, що цей фільм намагається спокутувати плем’я, яке продавало таких людей, як я, у рабство 300 років тому. Нісенітниця про розширення прав і можливостей жінок – теж поганий жарт.”

“Я африканець, і ця жінка була злою, а не доброю людиною… і ці люди намагалися вихваляти того, хто продавав рабів? цей фільм треш! расистський і не вартий перегляду! намагатися зобразити їх хорошими людьми для мене божевілля!!”

“Можливо, один із найогидніших і расистських фільмів, коли-небудь знятих. Настільки історично неточна, що в основному така пропаганда змусить росіян і китайців почервоніти. Прочитайте про плем’я Дагомея та їхні рабські практики…”

Водночас “Киноафиша” публікує :” Більшість глядачів від картини у повному захваті. Особливо, до душі їм припали красивий візуальний ряд та відмінні акторські роботи”.

Чи є події реальними? Так, в історії насправді Дагомея була заснована в XVIстолітті й проіснувала до XIX, допоки не була загарбана французькими солдатами та не приєднана до Французької Західної Африці. Дагомейські амазонки (ще їх називають Агоджи або Міно) також реальні. Це були одні з найсильніших жінок. Є декілька теорій їх появи. Перша, що через постійні війни зростав дефіцит солдатів-чоловіків, й тому правитель об’єднав жінок і їх почали навчати вбивати. За другою теорією дагомейські жінки були мисливицями на слонів. І одного разу одна з жінок заявила, що нібито краще б вони людей вбивали, а не тварин, мовляв, більше користі. Імператор погодився. За третьою версією, з самого початку заснування Дагомеї охорону королів складали виключно дагомейські амазонки. Пояснювалося це тим, що чоловіки не мали права перебувати вночі у палаці імператора, а жінки могли.

Агоджи мали напівсвящений статус і вважалися дружинами короля. Представникам протилежної статі заборонялося навіть дивитися на них. Як описував британець Стенлі Альперн в трактаті про Дагомею та її амазонок: “Коли амазонки виходили з палацу, перед ними обов’язково йшла рабиня з дзвіночком. Дзвін дзвіночка казав кожному чоловікові, що треба звернути зі свого шляху, піти на деяку відстань і дивитися в інший бік”

Наніска-амазонка, яку зіграла Віола Дейвіс у фільмі, також існувала. Підтвердженням були спогади французького офіцера Жана Байоля: “Я бачив, як дівчинка-підліток Наніска здійснила своє перше випробування – вбивство. Вона підкралася до зв’язаного бранця зі спини, змахнула великим ножем, і його голова покотилася до її ніг. Під рев натовпу вона підняла свій страшний трофей і злизала кров жертви зі зброї. “.

Все існування Дагомеї трималося на работоргівлі. Вони продавали рабів європейцям, а потім на ці кошти купували зброю, за допомогою якої проводили політику експансії. Дагомея була країною-агресором, постійно воювала.

У фільмі їх зображають як захисників, адже, коли в агоджи ворожий сусід вкрав людей, вони сміливо ринулись їм на допомогу. Слова Наніски у фільмі: «Причина нашого процвітання-работоргівля, але якою ціною. Це отрута, що повільно вбиває нас, та європейці це знають, вони прибувають до нас за живим вантажем. Навіщо ми продаємо бранців? Заради зброї? Щоб упіймати більше людей і купити більше зброї? Ми хочемо продавати інші речі: золото, пальмову олію, ми можемо подвоїти врожай!» і де її підтримали, зовсім ніби згладжують їхнє становище. (фрагмент із фільму 17:20 хв)

Коли король говорив про завоювання Ойо, розширення території, про те, що ніколи не буде як його брат продавати своїх людей, Наніска відповіла на це: «Так, не будемо імперією, яка торгує власними людьми, будемо імперією, яка любить своїх людей. Навіть якщо вони не дагомейці вони все одно наші люди». Далі йде фраза, за яку зачепилися більшість критиків: «Білі люди привезли сюди аморальність, вони не зупиняться доки не поневолять усю Африку». (фрагмент із фільму 52:21 хв)

Висновок до цього виглядає так: народ Дагомеї хоче перейти на світлу сторону, закінчити з рабовласницьким бізнесом і все робить задля своїх людей, а європейці-саме зло. Насправді ж вони продовжували цим займатися навіть після заборони Британії в 1840 році, аж допоки їх не примусили французи.

Ці факти свідчать про історичну неправдивість та перекручення подій. Як одна з охочих глядачів історичних фільмів, я прискіпливо ставлюсь до відповідності фактів. Вважаю, якщо режисер встановлює ярлик «історичний», то має бути достатньо пояснень та правдивості в сюжеті.

Катерина Касімова