Дніпровська ГЕС вважається найстарішою гідроелектростанцією, побудованою на річці Дніпро з багаторічною історією. Ця масштабна споруда стала однією з візиток Запоріжжя та результатом сили й мужності запоріжців. Доказом цього є історія будівництва і відновлення станції.

Як зазначає УКРГІДРОЕНЕРГО, ідея заснування ГЕС виникла ще в ХVІІІ столітті, у часи правління Катерини ІІ. Але справжнім початком життя електростанції вважається ідея побудування греблі у 1905 році, висунута інженерами С. П. Максимовим та Г.Й. Графтіо. План довелося відкласти у довгий, темний ящик через подальші історичні події (війна, революції, криза). У епоху індустріалізації науковець Іван Гаврилович Александров вирішив здмухнути пил з цієї справи та розробив новий інженерно-технічний проєкт. Інженер запевняв, що: «Пороги – не нещастя Дніпра, а його цінність». Масштаби будівництва приголомшують і зараз: на листопад 1927 року нараховувалось близько 127000 робітників, 70% яких складала молодь. ДніпроГЕС результат майже ручної роботи, бо на той момент забезпечити такий проєкт технікою було неможливо. Над будівництвом працювали робітники, інженери, науковці з усього світу. Відомий американський інженер Х’ю Купер наполіг на ідеї форми греблі у вигляді підкови та матеріалах, які застосовувались у виробництві.

Будівництво ГЕС вплинуло і на систему освіти. Дніпробуд почали створювати загальноосвітні школи та курси з технічним напрямом. Звідти виходили спеціалізовані машиністи, слюсарі, теслярі та ін. 10 листопада 1932 Дніпровську ГЕС було зараховано до списку діючих гідроелектростанцій, тому цю дату можемо вважати офіційним “днем народження” масштабної споруди. Але в історії греблі є і темні часи. Чорним днем календаря є 18 серпня 1941 року. Друга світова війна наздогнала і місто Запоріжжя, а до станції наблизилась лінія фронту. Щоб забрати в німецьких військ єдиний шлях на Запоріжжя, “за наказом представників Генштабу генератори було переведено в режим короткого замикання при виведених захистах, а кілька биків греблі підірвано”. Таке рішення дало результат, ворожі підрозділи було змито, але разом з ними постраждали цивільні. З часи окупації німцям не вдалося повністю відновити електростанцію, тому відступаючи наприкінці 1943 р. ворожі війська знищили значну частину споруди. Тільки у 1944 році почались роботи щодо відновлення ДніпроГЕС, а вже “3 березня 1947 року відновлений перший гідроагрегат станції дав промисловий струм”.

Як повідомляв інформаційно-аналітичний портал “Акцент”, в планах Укргідроенерго було повністю реконструювати греблю: зробити транспортний рух двоярусний, додати пішохідні та велосипедні доріжки. Через російську агресію працювати над планом небезпечно. Доказом цього є події 31 жовтня 2022 року, коли росія завдала масового удару по об’єктах критичної інфраструктури, у тому числі по ДніпроГЕС. Прогулятись по греблі може кожен охочий, а зазирнути за завісу мають змогу не усі. Щоб організувати екскурсію по станції, треба зв’язуватись з керівництвом. У більшості випадків такий інструктаж проводили для студентів університетів з технічним напрямом. Захід
завжди був безплатним. Дехто вважає, що ДніпроГЕС не можна додавати до списку історичних пам’яток, бо це просто гребля. Але якщо пройнятися історією розвитку, злетами та падіннями, ви зрозумієте цінність цієї споруди. Будівництво такого масштабного проєкту є дивом, яке ввійшло не тільки в історію України чи тодішнього СРСР, а й Східної Європи.

Використані джерела інформації: Історія Дніпровської ГЕС: проєктування, будівництво, відновлення
та сьогодення

Як виглядатиме гребля після реконструкції

Фото: Укргідроенерго, #Findway

Діана Кулинич