Як журналісти висвітлюють гендерну нерівність?
Сучасні медіа є ключовим інструментом впливу на суспільну думку щодо гендерної рівності, оскільки їхній контент безпосередньо впливає на культурні норми, політику та законодавчі ініціативи. Однак характер висвітлення цього питання суттєво відрізняється залежно від країни, редакційної політики та суспільних пріоритетів.
В Україні питання гендерної рівності набуває все більшого розголосу, зокрема завдяки активності незалежних медіа та громадських організацій. Наприклад, «Детектор медіа» проводить аналіз журналістських практик і вказує на те, що проблема полягає не лише в кількості жінок у ЗМІ, а й у тому, як саме їх представляють. Досі в багатьох медіа жінки здебільшого фігурують як жертви злочинів, тоді як чоловіки виступають у ролі експертів, політиків та аналітиків.
Гендерний дисбаланс у медіа: що говорять дослідження?
Згідно з Глобальним моніторингом ЗМІ, жінки складають лише 24% новинних героїв у світових медіа. Це означає, що переважна більшість експертних коментарів, політичних аналітичних матеріалів та економічних прогнозів формуються чоловіками. В Україні ситуація подібна: дослідження Інституту масової інформації свідчать, що жінки в медіа представлені переважно у контексті соціальних питань та сімейних тем, тоді як серйозні політичні чи економічні дискусії ведуть чоловіки.
Інфографіка
Інфографіка демонструє статистику представленості жінок у регіональних медіа України. Графік ілюструє, як часто жінки виступають експертками та героїнями новин у різних темах, а також демонструє рівень використання фемінітивів у журналістиці.
Журналісти висвітлюють гендерну рівність через кілька ключових підходів:
– Статистичні дослідження. Видання, такі як «Українська правда», використовують дані міжнародних організацій для демонстрації гендерного дисбалансу в політиці, економіці та культурі.
– Розслідувальні матеріали. Журналісти «Заборони» часто досліджують випадки дискримінації жінок на робочих місцях, у правовій сфері та у сфері безпеки.
Інфографіка
Ця інфографіка відображає ключові теми в гіперлокальних медіа та рівень гендерного балансу у висвітленні новин. Вона демонструє, наскільки різні редакції дотримуються принципів рівноправності та які теми переважно асоціюються з жінками та чоловіками в новинних матеріалах.
Що можна зробити для покращення ситуації?
Щоб змінити підхід медіа до гендерної рівності, необхідно вжити комплексні заходи. Деякі країни та організації вже впровадили ефективні ініціативи, які можна використовувати як приклади для вдосконалення українських та європейських медіа.
- Запровадження внутрішніх квот у медіакомпаніях. Наприклад, британська BBC реалізувала програму «50:50 Challenge», яка зобов’язує редакції забезпечувати рівну представленість чоловіків і жінок серед експертів та коментаторів у новинах. Ця ініціатива вже показала позитивний результат: за кілька років частка жінок у новинному контенті значно зросла.
- Зміни у редакційній політиці. Французьке видання Le Monde проводить регулярний аудит контенту на відповідність принципам гендерної рівності. Вони аналізують, чи не домінують у новинах чоловічі експертні голоси, та коригують свою редакційну політику.
- Обов’язкове гендерне навчання для журналістів. У Швеції багато медійних компаній, включаючи SVT, вимагають від своїх журналістів проходити спеціальні курси з гендерної чутливості. Це допомагає уникати сексистських формулювань, дискримінаційних кліше та упередженого висвітлення жінок у новинах.
- Розширення тематичного спектру висвітлення. У Німеччині проект ProQuote просуває ідею збільшення кількості жінок-редакторок та керівниць медіакомпаній, що сприяє більш об’єктивному висвітленню питань рівності.
- Прозоре звітування про гендерний баланс у контенті. Деякі європейські медіа, зокрема The Guardian, регулярно публікують звіти про кількість жінок та чоловіків у своїх матеріалах, щоб аудиторія могла оцінити реальний рівень інклюзивності контенту.
- Створення платформ для жінок-експерток. В Україні вже діють ініціативи на зразок «Жінки в медіа», які допомагають збільшити кількість фахівчинь у журналістиці, але їхня роль потребує розширення.
Підвищення гендерної рівності в журналістиці потребує системного підходу та активних зусиль як з боку медіа, так і з боку громадськості. Запровадження квот, гендерного навчання для журналістів, моніторингу редакційної політики та прозорого звітування про баланс між чоловіками та жінками у ЗМІ може значно покращити ситуацію. Досвід європейських країн доводить, що ці ініціативи реально працюють, і їх можна адаптувати для різних медіасередовищ. Журналістика має потенціал стати рушієм змін у суспільстві, якщо вона почне сумлінно підходити до висвітлення гендерних питань. Відповідальна журналістика не лише відображає реальність, а й формує її, впливаючи на культурні й соціальні трансформації у світі.
Яна Рожко
Комментарии:
нет комментариев