Журналісти газети «День» завітали до ЗНУ 20 листопада, щоб презентувати політичний триптих новітньої історії для «чайників», який підготувала творча команда видання. Три книги логічно розкривають злочинні причини та трагічні наслідки подій останніх десятиріч, які дехто намагається спростити до окремих імен та територій. Саме тому для українців так важливо побачити картину цілою, щоб зрозуміти, що насправді сталося на Сході України.
Відкриває триптих книга «Котел, або Справа без терміну давності» редактора відділу політики газети «День» Івана Капсамуна. Як характеризують книгу журналісти, це не альтернативна історія, а саме та, яку хотіли приховати від українців. Вона розкриває передумови подій, які зараз охопили країну.
«Котел» — дуже символічна назва, адже до «Іловайського котла», де загинули сотні хлопців, у нас було багато політичних котлів, з яких ми не зробили висновків. Я звернув увагу, за яку б тему не бралися журналісти нашого видання, часто причини та наслідки тих чи інших проблем були пов’язані з «системою Кучми». Яскравим символом цієї системи стала «справа Гонгадзе —Подольського», яку я розслідую з 2009 року, тому що хочу дізнатися справжні причини того стану, в якому опинилася наша країна. Під час судових процесів я познайомився з потерпілим Олексієм Подольським, його представником Олександром Єльяшкевичем. За ці шість років накопичилося багато матеріалів — інтерв’ю, репортажів, аналітичних текстів, які й увійшли до збірки», – пояснив Іван Капсамун.
Серію продовжує щоденник «Я – свідок!» луганського журналіста Валентина Торби. Журналіст розповів студентам ЗНУ, як щоденно висвітлював події у Луганську, не покидаючи його навіть після того, як дізнався, що потрапив до розстрільних списків бойовиків. Після чергового обстрілу він був на місяць відрізаний від усього світу, але не припиняв фіксувати, як його місто поглинає темрява в прямому та переносному сенсі.
«Відправною точкою був мій щоденник, який я вів від самого початку окупації. Я робив нотатки, рефлексії та висновки з того, що бачив на власні очі. Крім хронометража подій, до книги увійшли уривки з інтерв’ю, які я робив для газети «День», та бесіди, які не можна було оприлюднювати на той час, бо це становило б велику загрозу для життя моїх співбесідників», – розповів Валентин Торба.
У книзі «Я – свідок» відображено чимало жахіть, що сталися у Луганську, як зазначається в анотації: «Це та книга, типографська фарба якої пахне кров’ю і просякнута слізьми». Але одна історія, що розповідається у ній, досі не дає авторові спокою.
«Мене не полишає трагедія у сім’ї мого однокласника. Ми святкували його день народження, я пам’ятаю його щастливу усміхнену дружину Олю, а наступного дня її вбило міною. Ми знаємо, що це були російські спецпризначенці, які обстрілювали Луганськ з середини міста мінометами. Вони робили все це, щоб списати потім на атаку українських військ. Минув рік, мій друг повернувся до Луганська подивитися на те місце, де вбили його дружину. А там вже з’явилася меморіальна дошка «Жертвам Збройних сил України». Ми у розпачі, адже мало того, що вбили близьку нам людину, її пам’ять сплюндрували такою ганебною брехнею», – поділився з «Порогами» Валентин Торба.
Завершує сюжет збірка «Катастрофа і Тріумф. Iсторії українських героїв» редактора відділу суспільства Марії Семенченко.
«З першого погляду може здатися, що книга «Катастрофа і тріумф» вибивається з ряду двох попередніх книг, тому що розповідає історії людей, які пішли воювати. Але на справді, вона логічно випливає з двох попередніх, адже повної картини скласти неможливо без живих голосів людей, які пройшли все це жахіття. Писали ми її більше року: журналісти газети «День» в різних містах збирали розповіді військових, медиків, капеланів та родичів загиблих. Коли ми почали збирати ці розповіді, то зрозуміли, що війна не ділиться на чорне та біле, бо різні люди йдуть відстоювати єдність країни з дуже різною мотивацією та бекграундом. Є люди, які пішли на війну одразу з Майдану, є бійці, які воюють більше року в АТО, але ідеї майдану не сприймали. Я сподіваюся, що для людини, яка прочитає цю книгу війна більше не буде абстрактним поняттям», – підкреслила Марія Семенченко.
Продовжилася зустріч з представниками газети «День» у форматі круглого столу на тему: «Новітня історія України і медіакультура. Переосмислення» за участі студентів, викладачів та місцевих медіа.
Захід організував Південноукраїнський центр медіаграмотності, що працює на базі ЗНУ.
Марина БОТНАРЕВА
Комментарии:
нет комментариев