Русальний тиждень, або ж Русалії – тиждень після Трійці, коли, за народними віруваннями, по землі ходять русалки. Він відзначається з понеділка по четвер. У перший після Трійці четвер русалки святкують свій Великдень. Через тиждень після Трійці русалок урочисто виряджали з села.
В цьому році Русальний тиждень тривав з 9 по 15 червня. В останній день, у Києві провели традиційне вирядження русалок.
Спершу всі учасники свята зібрались на горі Дитинка, на Подолі у Києві. Перед підняттям на гору учасників зустріли організатори та поставили запитання: «Полин або петрушка». Ті хто відповів «полин», той отримав мішечок із полином та став захищеним від русалок. А ось той хто казав «петрушка» тому відповіли «ти ж моя душка» та пояснили, що якби це була русалка, то вона б залоскотала тебе до смерті.
Після, зайшовши на галявину ми розпочали збір квітів для плетіння віночків. Звідусіль чувся спів. Паралельно зі збором квітів, нас навчали основам народного співу. Разом ми вивчили декілька русальних пісень. Після вивчення пісень, та плетіння віночків, усі вишикувались у ланцюжки та розпочали русальну ходу. Русальна хода пройшла через увесь Поділ. По колу ми заспівали всі вивченні пісні. Дорогою нам зустрічались мешканці Києва, які посміхались та питали, що за свято ми святкуємо.
Русальна хода завершилась, коли ми дійшли до Культ-Мотиву, де розпочалась друга частина святкування. Ми потрапили на невеличкий ярмарок українських митців. Там продавали прикраси, елементи українського одягу, свічки з бджолиного воску та листівки. Ми прослухали дві лекції, де розповідали про традиції Русалії. За донат ми отримали фото та заплітання волосся.
Ми відвідали два майстер-класи скорописання-каліграфії і качалків (народна назва для вишень або черешень, які використовувались у традиційних купальських іграх та обрядах) із вишень. На каліграфії кожному з нас дали пера з чорнилами та тренувальні листочки з прикладами букв старого писання. Пані Катерина пояснила принцип роботи на написання, допомагала виправити помилки та в кінці ми разом підписали листівки.
На качалках нам видали великі палички, вишні та різні листя і квіти зі стрічками. Спочатку за допомогою нитки ми обмотали кінчик палички листям та квітами та почали поступово намотувати вишні та черешні.
Далі ми рушили на ворожіння. Дві ворожки ворожили на руці, на картах та на зерні і воді. Ми обрали ворожіння на картах. Ворожка дізнавшись ім’я та обмінявшись енергією потиском руки прийнялась до ворожіння, нашої подруги, Валерії. «Я у шоці, що ворожка після тримання за руку одразу сказала, що я творча людина, та уточнила саме про малювання та музику», – з посмішкою ділиться Валерія, одразу після отриманого досвіду.
Одразу після ворожіння нас потягнули до гри «Зайчик». На землі лежали дві перехрещенні швабри. Суттю гри було ходити по колу утворених квадратів під куплет пісні. Але коли почався приспів треба було стрибати так, щоб кожна нога була в різних квадратиках. Хто перший торкнеться швабри – програв.
На жаль, ми не змогли залишитись до кінця святкування, де повинні були відбутись традиційні танці, пускання віночків та проводи русалки.
Вікторія Волкова
Комментарии:
нет комментариев