На факультеті журналістики продовжуються семінари на тему: «Формування медіакультури вчителя української мови та літератури в умовах становлення нової української школи”.

Вітаючи учасників тренінгу, помічник Аташе з питань культури Посольства США в Україні Віра Максимова наголосила на важливості формування медіакультурних навичок у школярів. Розповіла і про грантові можливості участі у програмах обміну та проектній діяльності для вчителів.

“Я працюю у відділі, який займається публічною дипломатією. Доволі часто у нас виникають розмови про те, як оцінити, або побачити результати своєї роботи. У вчителюванні теж необхідно, щоб пройшов певний час до того, аби побачити результати в очах випускників. Україна стала ледь не першою у світі за практичним набуттям длосвіду навчання медау-культурі. І це з 2014 року. Тож, сподіваюсь. що через декілька років медіаграмотність стане повсякденням”.

На другомі зібранні учасники слухали лекцію про позакласну роботу. Медіатренер Віктор Костюквідзначає, що на першій зустрічі говорили лише про основні напрями формування медіаграмотності, а зараз піднімалась тема того: “Що саме” та “Як саме” треба говорити. На здивування, викладачі вже принесли із собою певні напрацювання.

“Кожному з викладачів треба було взяти певний клас і певну тему привязуючи її до медіа. Наприклад, 5 клас на уроці прийменників вивчає правила на текстах з газет. На другому семінарі викладачі представляли вже виконану роботу. Те, що я побачив –  вразило. Дійсно вразило те, що ми змогли інфікувати натхненням”.

Однією з презентованих завдань була ідея школи “ЕйдоС”. Світлана Кушнір говорить, що обміну досвідом є ключовим у створенні проектів.

“Особливо радує те, що ми отримуємо якісний аналіз практичного матеріалу. Нам показують саме дієві відео-матеріали. Ми підготували проект “Шкільне телебачення” і брали до уваги не тільки настанови менторів, а й досвід наших колег”.

Піднімали і тему «Маніпуляції та фейків у медіа: як зрозуміти, що вас обманюють, і не стати жертвою провокації?». Про основні маркери маніпуляцій, поняття фреймінг, виривання з контексту, невідповідність картинки та інформації, форми та змісту говорила медіатренер Олександра Усенко.

Те, наскільки добре людина розбирається у дезінформації, маніпуляціях, фейках залежить не від віку, а скоріше від наявності у неї критичного мислення, володіння інструментами перевірки інформації, означає Олександра.  

“Навчатися медіаграмотності важливо не лише викладачам – технології стрімко розвиваються, а разом з ними вдосконалюються маніпуляції та фейки.Щодо прикладів і лайфхаків. Якщо матеріал у медіа викликає сильні емоції, варто замислитися, чи не є він маніпулятивним. Допоможе не піддатися на провокацію і увага до деталей. Викладати вчителям – справжній кайф! Вони уважно слухають та активно дискутують, а не скролять фейсбук”. 

Серед основних ознак маніпуляцій і фейків були виокремлені такі: занадто емоційний виклад інформації, заклик до дії,  відсутність посилань на джерела інформації, сенсаційні заголовки, специфічне оформлення інформації (шрифти, кольори, інтонація ведучого) та інш.

Офіційний сайт: https://medialiteracy.zp.ua/tag/news/

Третій семінар пройде вже на початку січня. По завершенню роботи, учасники презентуватимуть навчальну програму “Медіаграмотність”. Її використовуватимуть для подальшого впровадження у навчальний процес школярів старших класів. Після вдалого захисту, на вчителів чекає вручення сертифікатів.

Семінари організовані представниками факультету журналістики за підтримки Відділу преси, освіти та культури Посольства США в Україні та Південноукраїнського центру медіаграмотності.