Перший, в 2011 році, номер центрального друкованого органу Міністерства Оборони України журналу “Військо України” відкрився блоком інформації про те, що в середині травня нинішнього року підводний човен “Запоріжжя” стане повноцінною бойовою одиницею Військово-Морських Сил ЗС України. До цієї, поза всяким сумнівом, “знакової” події причетна і Запорізька область. Про участь запоріжців у підготовці “Запоріжжя” до занурення під воду розповів голова Запорізької обласної державної адміністрації Борис Петров.
Командир означеного підводного човна, капітан ІІІ рангу Денис Клочан, повідав про те, що перший етап випробувань “Запоріжжя” було успішно завершено 31 грудня минулого року.
– Найбільш об’ємні, трудомісткі роботи під час швартових випробувань були проведені, за словами Дениса Клочана, на головній енергетичній установці. Це найскладніший і найвідповідальніший етап. Перевірялася робота як самих дизелів, так і валопроводів, підшипників, гребних гвинтів, відповідних систем і механізмів. Перед екіпажем було поставлено завдання до 15 лютого налагодити і випробувати обладнання бойової частини зв`язку підводного човна, штурманське і радіотехнічне озброєння, а також повністю закінчити проведення швартових випробувань. Після цього ми приступили до підготовки з проведення ходових випробувань підводного човна, які мають відбутися до 31 травня поточного року, – сказав командир “Запоріжжя”.
– Значущість цього човна для вітчизняних Військово-Морських Сил величезна, - сказав командир мінно-торпедної бойової частини підводного човна, капітан ІІІ рангу Андрій Югов. – Більшість наших кораблів протичовнові. Є й протичовнова авіація. Таким чином, вони будуть тренуватися виконувати свої бойові завдання, використовуючи наш човен як супротивника. А ми, підводники, будемо, відповідно, виконувати свої – пошук надводних цілей та їх навчальне знищення – підкреслив капітан третього рангу А. Югов.
На переконання командира “Запоріжжя”, вік підводного човна, (йому в січні виповнилось сорок років), не вплинув на його головну якість – прихованість.
– У Туреччини є підводний човен, якому більше 50 років. Його будували американці, і він досі на ходу. І наш човен буде так само важко виявити зараз, як і двадцять років тому, зазначив капітан ІІІ рангу Денис Клочан.
Наявність такого човна підвищує обороноздатність країни. До того ж, практично всі причорноморські держави мають на озброєнні хоча б по одному підводному човну. Шефство на субмариною взяла на себе область і місто, на честь якого вона названа.
– Українська армія - це не тільки кораблі і танки, це наші з вами сини й онуки, наша опора і наш надійний захист від зовнішніх посягань. І ми як шефи маємо завжди пам’ятати про це. На жаль, в Україні сьогодні залишається актуальним питання підвищення престижу військової служби у суспільстві. Втрачає свою вагу поняття патріотизму як основи існування та розвитку державності. А повинно бути навпаки! Я просто переконаний у цьому! Щоб повернути гідне ставлення до армії у сучасному суспільстві нам усім доведеться докласти чимало зусиль. Ми повинні переломити ситуацію і відродити спочатку увагу, а далі і повагу нашого народу до історії Українського війська та його традицій – сказав голова Запорізької обласної державної адміністрації Борис Петров. – Ми не стали “годувати” екіпаж підводного човна обіцянками. Загальна вартість першого минулорічного траншу нашої шефської допомоги становила майже 71 тисячу гривень, – підкреслив очільник області.
Приводом для підготовки означених матеріалів та публікації їх на сторінках впливового військового видання став Указ Президента України В. Ф. Януковича “Про питання шефства над Збройними Силами України” та хід його виконання на місцях. Цим Указом Президент зобов`язав місцеві державні адміністрації організовувати роботу зі здійснення шефства над з’єднаннями, військовими частинами, військовими навчальними закладами, установами та організаціями Збройних Сил України у відповідності до річних планів шефства, фінансово-економічних можливостей регіонів й ініціативи керівників відповідних органів виконавчої влади.
Олександр Кривоший, “Військо України”, для газети “Запорозька Січ”
Комментарии:
нет комментариев