26 лютого – день, коли кожен має офіційний привід займатися речами, які постійно відкладав на потім.
У кожного є список таких, на перший погляд, неважливих справ, які можуть почекати. Як правило, в щільному графіку робочого дня їм не знаходиться місця. У будні люди нашвидкоруч їдять, швидко пересуваються, не мають часу звертати уваги на такі часом важливі дрібниці. У цей день пріоритети змінюються кардинально. Люди присвячують час улюбленим заняттям, ходять гуляти на природу, відвідують концерти або розмовляють з сусідами, не обмежуючи себе в часі. І, звичайно ж, в цей день немає місця фаст-фуду! Саме поняття швидкої їжі суперечить ідеї свята.
Італійці, як його засновники, пішли далі в підставі традицій святкування. Так, перехожим, які занадто квапляться, поліцейські виписують символічні штрафи, а в Римі стартує «Повільний марафон». Дистанція його абсолютно не марафонська, а скоріше спринтерська – 300 м. У змаганні перемагає той, хто пройде її повільніше всіх, але при цьому жодного разу не зупинившись. Учасники, які перетнули фінішну лінію раніше 87 хвилин, дискваліфікуються.
В Запоріжжі про це свято майже нікому не відомо. Проте, деякі виявили креатив щодо його проведення. Думки запоріжців виявилися передбачуваними: дідусям хотілося б на риболовлю, зголоднілим студентам приготувати смаколиків, молоді зайнятися улюбленими справами, наприклад, віддатися компьютерним іграм чи серіалу.
День неквапливості – це чудовий час для медитації та повільного відпочинку. Ніякої гіперактивності та активного способу.
26 лютого – це день, коли можна побути равликами.
Карина Невмивака, Євгеній Рябко
Комментарии:
нет комментариев