Цифровий булінг: як соціальні мережі можуть стати причиною психологічних травм

Соціальні мережі мають потужний вплив на різні аспекти життя людини, включаючи її соціальний, психологічний та емоційний стан. Цей вплив може бути як позитивним, так і негативним залежно від способу використання соцмереж та індивідуальних особливостей людини. Глобальна мережа Інтернет та її сервіси можуть стати джерелом психологічного дискомфорту або навіть причиною травм якщо їх використовують надмірно чи без усвідомлення потенційних ризиків та через низку факторів, які впливають на емоційний стан, самооцінку та психічне здоров’я. Цей вплив особливо відчутний серед дітей, підлітків та людей, які вже мають проблеми з психічним здоров’ям або схильні до них. Середньостатистичний користувач соціальних мереж проводить у них приблизно 2,5 години на день, що становить 864 години на рік.

Щодо України, за даними на січень 2024 року, 64,9% населення активно користуються соціальними мережами, що становить 24,3 мільйона осіб. Хоча точні дані про середній час, який українці проводять у соціальних мережах, обмежені, можна припустити, що цей показник близький до глобального середнього значення.

Зокрема, за даними дослідження Gemius, у квітні 2024 року середній час, проведений на YouTube з мобільних пристроїв, становив 20 хвилин 10 секунд на день, а на Facebook з ПК — 52 хвилини 48 секунд на день.

Соціальні зв’язки та розширення можливостей спілкування

Соцмережі руйнують географічні бар’єри між людьми, дозволяючи спілкуватися кожному в реальному часі, незалежно від місця перебування. Такі платформи як Facebook, Instagram, Telegram, Twitter забезпечують інструменти для текстового, голосового або відеозв’язку. Досліджуючи вплив соціальних мереж на психічне здоров’я, науковці з Університету Глазго (Шотландія) встановили, що використання соцмереж понад п’ять годин на добу може негативно вплинути на здоров’я.

Серед можливих наслідків – проблеми зі сном, депресія та навіть погіршення пам’яті. У свою чергу, дослідники з Університету Суонсі (Уельс) з’ясували, що тривале використання Facebook знижує рівень задоволення життям. Це пояснюється тим, що користувачі часто демонструють свої досягнення, приховуючи щоденні зусилля, які стоять за успіхом. Така ідеалізована картина може викривлювати сприйняття реальності, викликати почуття невпевненості у власних силах, заздрість і, як наслідок, депресивні стани.

Завдяки гнучкості формату люди можуть спілкуватися через коментарі, лайки, пости або прямі повідомлення, вибираючи найзручніший для себе спосіб. Усе частіше онлайн-спілкування замінює фізичні зустрічі, що може впливати на глибину соціальних зв’язків, а вираження емоцій через емодзі чи стікери хоч і спрощує спілкування, але здебільшого зменшує його емоційну складову. У просторах інтернету люди звикають до швидкої комунікації, але це може зменшувати якість і продуманість взаємодії.

Що таке цифровий булінг

Цифровий булінг (англ. cyberbullying) — це форма агресії або домагання, яка відбувається у цифровому середовищі, зокрема через соціальні мережі, месенджери, форуми, відеоігри чи інші онлайн-платформи. Основною особливістю є використання технологій для заподіяння психологічного дискомфорту, приниження чи переслідування інших людей.

Люди часто спілкуються без обличчя, знаходячись під маскою заставок чи фото (нерідко не своїх) та уявними нікнеймами, що більш розповсюдженою є практика фейкових або ж закритих акаунтів, що дозволяє їм висловлювати негатив без страху за свою репутацію, адже вони не відчувають реальних наслідків тих чи інших своїх дій в мережі. Це дає відчуття безкарності, оскільки коментатор не бачить негайної реакції на свої слова. Відсутність прямого контакту з іншою людиною робить висловлювання менш емоційно значущими для коментатора.

Коментарі під постом чи коротким відео можуть бути способом «випустити пар» через стрес або невдоволення, навіть якщо це ніяк не пов’язано з тим, кого критикують чи «виливають бруд». Успіхи або щастя інших людей у соціальних мережах можуть викликати заздрість, яка перетворюється на агресію. До того ж якщо в коментарях уже є негативні відгуки, це може спонукати інших приєднатися до критики, створюючи «ефект натовпу». Таким чином через агресію в інтернеті у людей може розвиватися та прогресувати тривожність, посилюватись депресія або інші психологічні проблеми.

Скринінгова платформа психічного здоров’я «Anima.ua» опитала понад 42 тисяч своїх користувачів. За результатами дослідження серед опитаних українців:

• 39% щодня відчувають втому або зниження енергії;
• 37% — зниження інтересу чи відчуття задоволення від справ;
• 34% опитаних респондентів мають проблеми зі сном;
• 30% мають труднощі з концентрацією уваги та негативні відчуття щодо себе;
• 29% опитаних жителів щодня відчувають поганий настрій чи пригнічення;
• 24% — мають поганий апетит або переїдають;
• 11% помічають у себе сповільненість рухів та мовлення або надмірну метушливість;
• 11% людей думають про смерть або про заподіяння собі шкоди.

Нейробіолог Сергій Данилов зазначив, що дані статистики ментальних розладів — дуже високі. У світі суїцидальні думки налічуються у 0,6% людей, а згідно з опитуванням серед українців — 11%. Високі прояви депресії в середньому у світі у понад 3,2%.

Однією з найпоширеніших форм цифрового булінгу є поширення фейкової Інформації, розповсюдження неправдивих чуток, пліток або компрометуючого контенту про людину. Навмисно створена неправдива або маніпулятивна інформація може також поширюватися для досягнення певних цілей: політичних, економічних, соціальних або особистих. Фейкові новини часто створюються з емоційно зарядженим змістом, що провокує певний страх або паніку. До прикладу фальшиві новини про катастрофи, епідемії або загрози безпеці викликають тривогу навіть у людей, які раніше були спокійними.

Також в інтернеті люди можуть стикатися з кіберсталкінгом — постійним переслідуванням через онлайн-комунікації, спостереженням за людиною, відправленням їй численних повідомлень або коментарів із залякуванням; доксингом — публічним викриттям приватної інформації (адреси, номеру телефону, іншої конфіденційної інформації) без згоди людини; шеймінгом — приниженням або осудом за певну поведінку, зовнішність, дії чи висловлювання.

Як захистити себе від цифрового булінгу

Якщо агресор «прив’язався» до вас, важливо припинити реагувати на провокації. Психолог Крістіна Мжельська радить такі кроки:

1. Ігноруйте кривдника: Не відповідайте на агресивні повідомлення чи коментарі. Кривдник прагне отримати вашу реакцію, тому відсутність відповіді часто знижує його інтерес.
2. Уникайте контакту: Намагайтеся обмежити будь-яке спілкування з агресором. Можна вийти з облікового запису або заблокувати кривдника. Така поведінка не є проявом слабкості, а навпаки — це свідчення вашої здатності контролювати ситуацію.
3. Показуйте байдужість: Демонструйте, що слова кривдника не мають для вас значення. Байдужість може бути набагато ефективнішою, ніж агресивна відповідь, хоча стриматися іноді складніше.
4. Використовуйте гумор: Якщо обставини не дозволяють уникнути взаємодії, намагайтеся перевести ситуацію в жарт. Гумор часто збиває агресора з пантелику та зменшує його бажання дошкуляти вам.
5. Стримуйте гнів і злість: Агресор шукає емоційної реакції, тому залишайтеся спокійними й упевненими. Це не лише розчарує кривдника, а й дозволить вам зберегти внутрішню рівновагу.
6. Обговорюйте ситуацію з близькими: Поділіться тим, що відбувається, з людьми, яким ви довіряєте. Вони допоможуть вам розробити правильну стратегію поведінки, підтримають емоційно та допоможуть знайти вихід із ситуації.

Катерина Касімова