У сучасному світі, де ідеї рівності та прав людини постійно зіштовхуються зі старими стереотипами, чоловічий фемінізм стає не просто підтримкою, а й предметом суперечок. Пропонуємо передивитися інтерв’ю з телеведучим Романом Вінтонівим (Майкл Щур), активісткою та учасницею руху «HeForShe» Ясею порушує важливі аспекти цієї теми, відображаючи виклики та перспективи.
Чоловіки у фемінізмі: підтримка чи неусвідомлений сексизм?
Майкл Щур відкрито визнає, що, долучившись до феміністичного руху, зіткнувся з критикою. Його гумор та напівжартівливі зауваження викликають обурення серед деяких активісток, які звинувачують його у сексизмі. Це ілюструє одну з ключових проблем чоловічого фемінізму: наскільки щиро чоловіки можуть боротися за права жінок, залишаючись частиною патріархальної системи?
Щур вказує, що нерівність часто прихована у стереотипах, які прив’язують певні ролі до статі: «Це заважає людині бути щасливою». Проте він сам визнає, що іноді поводиться несвідомо застаріло, запитуючи себе: чи він порушує права жінок?
Проблема вибору: право чи тиск суспільства?
Одним із ключових меседжів інтерв’ю стала ідея вибору. Яся наголошує: «Фемінізм – це не про голені чи неголені ноги, а про право обирати». Рух «HeForShe», амбасадорами якого стають чоловіки, спрямований на зміну ставлення до гендерної рівності через освіту і діалог.
Однак проблема стереотипів залишається гострою. Наприклад, жінка-столяр чи чоловік-візажист досі сприймаються як аномалія. Як наслідок, багато людей не можуть реалізувати себе через страх осуду. Щур підсумовує: «Ми отримуємо ще одну людину, яка не змогла стати щасливою».
Фемінізм проти “альфа-самців”
Однією з цікавих дискусій став вплив гендерної рівності на образ «справжніх чоловіків». Майкл іронізує, що не всі чоловіки прагнуть бути альфа-самцями. Яся додає: «Модель поведінки треба обговорювати». Новий підхід до рівності означає спільне вирішення питань, а не змагання статей.
Як руйнувати стереотипи?
Учасники інтерв’ю вважають, що найефективніший спосіб боротися зі стереотипами – це «метод гендерної лінзи». Він полягає у зміні місцями ролей, щоб показати несправедливість певних звичок.
Яся розповідає, як у проєктах команди вони демонструють абсурдність «нормальної» поведінки: наприклад, звертаються до чоловіків із сексуальними коментарями. Реакція чоловіків часто показує їм те, чого вони раніше не помічали: «Що це було?»
Фемінізм у політиці: партнерство чи розкол?
Обговорюючи можливість появи жіночих партій в Україні, Майкл наголошує: «Це може призвести до створення чоловічих партій, що перетворить діалог на конкуренцію». На противагу цьому, гендерні квоти в політиці він вважає необхідністю. Вони не лише сприяють представленню жінок, але й дозволяють змінити суспільні пріоритети.
Проблема чоловічого фемінізму: що далі?
Попри щирість багатьох чоловіків, які долучаються до феміністичного руху, виклики залишаються. Головна проблема – усвідомлення та зміна власної поведінки. Як вказує Майкл, «хтось сильніший завжди намагатиметься нав’язати свої правила». Чоловіки у фемінізмі мають не лише підтримувати ідеї рівності, але й критично аналізувати свою роль у суспільстві.
Фемінізм – це не битва статей, а спільна боротьба за право кожної людини бути собою.
Яна Рожко
Комментарии:
нет комментариев