misto.zp.ua

Чи зможемо ми зберегти історико-культурну спадщину Запорізької області?

Запорізька область – одна з найвідоміших та найяскравіших областей в Україні та навіть у світі, адже який образ спливе на думку при питанні про історію України у будь-якої освіченої людини Європи – саме запорозькі козаки. Але при цьому про всю різноманітність нашої культурної спадщини мало чого знають не лише в Україні, а й самі жителі Запоріжжя не здогадуються, наскільки вона багата.

Найбільшою проблемою для популяризації історії саме Запорізького краю є занедбаний стан і не доглянутість багатьох культурних пам’яток, і пов’язано це з їх забуттям та відсутністю висвітлення у ЗМІ. Я хочу спробувати виправити цю проблему, адже Запорізька область ніби як закрита мушля з блискучою перлиною всередині та варто тільки її розкрити – і вона засяє на увесь світ. Через це, я і хочу привернути увагу до цієї проблеми.

Питання збереження як історико-культурної так і природної спадщини як самого міста Запоріжжя так і тимчасово окупованих територій Запорізької області як ніколи стало актуальним після повномасштабного вторгнення Росії на територію України, страждають пам’ятки архітектури та заповідні зони. Так, наприклад, резонансною у українському медіапросторі стала історія розбійницького пограбування та варварського обстрілу з боку російських окупантів Замку Попова- відомої пам’ятки архітектури 19 століття у стилі української неоготики. Але повертаючись до досить поширеного перед усім у молодшого покоління, критичного погляду мешканців Запоріжжя до своєї малої батьківщини, можна почати з того, що серед рейтингів комфорту та задоволеності життя мешканців міст України Запоріжжя зазвичай займає найгірші місця, а іноді його навіть не згадують. Запоріжці звикли не цінувати своє місто, вважаючи його промисловим центром і не більше того. Частково це так, але вони не усвідомлюють справжньої величі і потенціалу нашого міста і так і області, і це пов’язано саме з тим, що більша частина культурного та історичного надбання нині руйнується або взагалі не відома широкому загалу.

По-перше, можна сказати про те, що навіть у самому центрі міста величезна кількість будівель старого міста-Олександрівська, закладеного як фортеця ще в 1770 році. Середньостатистичний мешканець все ж таки рідко ставить питання- а що ж було в цих будівлях більше століття тому, а дарма, адже в них прихований великий шар історії нашого міста, як і доля людей, які могли бути предками сучасних мешканців міста. Наше місто як і край зазнало величезних втрат під час Другої світової війни, і внаслідок цього багато архітектурних пам’яток, такі як Олександрівський кафедральний собор були безповоротно втрачені.

По-друге, багато споруд, які були побудовані в кінці були в 19 або на початку 20 століття, в даний час перебувають у незадовільному або аварійному стані. І внаслідок цього потребують капітальної реконструкції. Як приклад можна навести прибутковий будинок Мінаєва або особняк колоніста-меноніта Абрахама-Коопа так само, як і багато інших. Хоча вони в даний час знаходиться на ремонті, краєзнавці стверджують, що ці будівлі вже геть-чисто втратили свій оригінальний вигляд і декоративні елементи, через самовільне перепланування будівлі. Дивлячись на ці споруди зараз, складно уявити, що ще 100 років тому в них збиралися впливові люди міста Олександрівська – чиновники, митці або просто звичайні люди, а повз споруди проїжджали розкішні карети по бруківці. Але є й позитивні приклади збереження культурної спадщини – це 1 та 3 корпуси ЗНУ.

 Повертаючись до спадщини області, не можна не розповісти про те, що при форсованій індустріалізації 1930-х було збудовано Дніпрогес, завдяки якому величезна територія вкрилася водою.Прославлений у народних піснях Великий Луг Запорізький став новітньою Атлантидою – неймовірна кількість пам’яток різних епох і навіть цілі міста поховані під товщею вод Каховського водосховища.

І не варто навіть і сумніватися , що звичайний житель міста не зміг би і припустити, що в 14 столітті – в епоху Високого Середньовіччя, на місці сучасного Каховського водосховища розташовувалося величне місто Золотої Орди, яке називалося не інакше як Шехр-аль-Джедід, через який проходив один з маршрутів Великого Шовкового шляху, що у період Середньовіччя був найголовнішою торговою артерією тодішнього світу. Саме місто було побудоване з цегляних будівель обкладених мозаїкою, був присутній водогін і навіть фонтани. Як не дивно про це місто знають лише деякі історики-краєзнавці. Хоч воно прийшло у запустіння десь у другій половині 15 століття, яке почалося після завойовницьких походів центральноазіатського полководця Тамерлана, його руїни описували навіть у 18 столітті, тобто до того моменту, коли при хижацькому освоєнні земель нашого краю при Катерині 2, рештки міста наказали розібрати на цеглу. Нині середньовічне місто приховане під товщею вод Каховського водосховища, залишилася незатопленою тільки маленька ділянка, яка відома серед археологів як Кучугурське городище. Але незважаючи на таку незавидну долю, місто деколи нагадує про себе- наприклад, коли місцеві рибалки витягують залишки старовинних керамічних водопровідних труб або мідні казани наповнені грошима із загадковими надписами екзотичною арабською в’яззю. Великий внесок у розкопку міста зробили студенти історичного факультету ЗНУ. Але якщо звернутися до світової практики, реконструйована модель міста могла би стати відмінним туристичним об’єктом відомим у світі, який ймовірно би залучив дослідників з усього світу – він міг би стати музеєм просто неба

Таким чином можна було б зберегти та привернути увагу до історичної спадщини нашої області.

Те саме можна сказати про історичну пам’ятку Кам’яна могила, яка вельми недооцінена та через це не включена до реєстру світової спадщини ЮНЕСКО. На плитах Кам’яної Могили висічені малюнки які датуються ще починаючи ще з часів палеоліту та неоліту,присутні тексти на шумерському клинопису та графічні послання ще багатьох інших народів, що населяли цей край у сиву давнину. Чого ж тільки не знайдеш на сторінках цієї дивовижної кам’яної книги. Але на жаль, станом на сьогодення Кам’яна Могила до кінця не вивчена, бо до неї не були ніколи прикуті вчені світового масштабу по такій тривіальній причині, що вона просто не відома у світі – і це пояснюється тим, що були не створені туристичні маршрути, також ця унікальна пам’ятка всесвітньої історії дуже рідко висвітлюється у ЗМІ. І як результат, світова наука не отримає дані, які б могли пролити світло на справжню історію людства, адже Кам’яна Могила таїть ще безліч таємниць. Чи збережеться культурна спадщина Запорізької області, чи стане вона популярною, залежить тільки від нас самих; для цього достатньо почати з невеликого внеску – розповісти знайомим або написати про це в соціальній мережі. Так само як і кожен може зберегти рідну мову, традиції своєї сім’ї кожен може вивчати та популяризувати спадщину, яку зберегли наші пращури через віки і передали нам. Головне не забувати про те, що наша область гідна світового визнання.

підготувала:  Євгенія Пазюк


 

* Редакция сайта не несет ответственности за содержание материалов. Мнение авторов может не совпадать с мнением редакции.

Добавить комментарий
Имя
Сообщение

Комментарии:

нет комментариев
Лента статей
MISTO.ІНФОРМ
ДІТИ ЗАПОРІЖЖЯ
ПОЗИЦІЯ
МІГ
МЕЛИТОПОЛЬСКИЕ ВЕДОМОСТИ
ПОРОГИ (АРХИВ)
ІНДУСТРІАЛЬНЕ ЗАПОРІЖЖЯ
РАЦИОНАЛЬНАЯ ГАЗЕТА (АРХИВ)
ЗАПОРІЗЬКА СІЧ (АРХІВ)
РОСТ (АРХИВ)
КЛЯКСА. ГАЗЕТА ДЛЯ ШКОЛЬНИКОВ (АРХИВ)
СОДРУЖЕСТВО (АРХИВ)
ПРАВДА (АРХИВ)
УЛИЦА ЗАРЕЧНАЯ (АРХИВ)
ЗАПОРОЖСКИЙ ПЕНСИОНЕР (АРХИВ)
ВЕРЖЕ (АРХИВ)
МРИЯ (АРХИВ)
НАДЕЖДА (АРХИВ)
ГОРОЖАНИНЪ (АРХИВ)
БЕРДЯНСК ДЕЛОВОЙ (АРХИВ)
ОСТРОВ СВОБОДЫ (АРХИВ)
ЖУРНАЛ ЧУДО (АРХИВ)
БЕЛАЯ СТРЕЛА (АРХИВ)
ЗНАМЯ ТРУДА (АРХИВ)
АВТОПАРК (АРХИВ)
МИГ по ВЫХОДНЫМ (АРХИВ)
Про СМИ

Студентський інформаційний портал «Пороги» - це цікаво й корисно, це креативно й актуально, це гостро й оперативно. «Пороги» - це погляд запорізького студентства на молодіжні проблеми. Це репортажі з мистецьких акцій і спортивних подій, інтерв’ю з  неординарними людьми, це матеріали, що зацікавлять молодого науковця, майбутнього студента, творчу людину. «Пороги» - це ресурс для тих, хто шукає себе, хто хоче писати, кого турбує молодь Запоріжжя. «Пороги» - для тих, хто думає і хоче знати.

Контакты

Адреса:
м. Запоріжжя, вул. Залізнична, 24, 9 поверх, к. 907

Телефон:
289-12-22

Сайт:
www.porogy.zp.ua

E-mail:
porogy@mail.ru

Запорожье и область | Новости Запорожья и области RSS 2.0 | follow us on | читайте нас в