Днями медіапростір сколихнула новина про те, що українці вважають корупцію дещо більшою загрозою для країни, ніж війну (51% проти 46%).

Ідеться про результати опитування, проведеного в лютому 2024 року групою Рейтинг. 

Не бракує емоційних заяв про те, що громадяни "не можуть відрізнити серйозну загрозу від уявної", "не розуміють, що відбувається в країні" тощо. Але погляньмо на результати опитування ширше.

Контекст: попередні опитування

По-перше, у 2019 році за результатами опитування тієї ж групи Рейтинг загроза повномасштабної війни з Росією була на шостому місці, а корупції там не було взагалі. 

По-друге, якщо йдеться про корупцію загалом (а не про конкретні запитання на кшталт "Чи вимагали хабар у вас або ваших родичів?"), то людина радше відповідає про високорівневу корупцію, про яку вона дізнається зі ЗМІ. 

Опитування, що проводилися від початку 2000-х, показують, що стабільно 70-80% людей відповідають ствердно на загальні запитання, наприклад, "Чи є корупція проблемою для України?". При цьому лише 10-15% відповідали ствердно на питання "Чи стикалися ви або ваші родичі з корупцією за останній рік?"

Більше деталей: особистий досвід і гучні корупційні справи

Наше дослідження на основі опитування, проведеного компанією Info Sapiens на замовлення "Вокс Україна" в лютому цього року, показало, що особистий досвід корупції – це лише частина історії. Бо справді, не так багато людей стикаються з корупцією особисто. 

Водночас на загальне сприйняття корупції, а також на сприйняття корумпованості центральної влади, впливає медіаспоживання: люди, які дізнаються новини з медіа, Facebook чи Telegram, мають дещо вище сприйняття корупції (вище оцінюють її поширеність).

До того ж, у січні-лютому цього року (опитування проводилося наприкінці лютого) в медіа обговорювали справу Гринкевичів, а також інші випадки корупції в Міноборони. 

Враховуючи, що майже 70% українців донатять на ЗСУ, природно, що повідомлення про мільярдні крадіжки обурює людей. Тому імовірно, респонденти цього опитування склали у своїй голові логічний ланцюжок про те, що корупція знижує обороноздатність нашої держави та відповідно знижує імовірність перемоги.

Чи розуміють громадяни, хто справжній ворог?

Тож чи можна зробити з відповідей на одне запитання висновок про те, що українці не розуміють, що відбувається в країні? Навряд. І це підтверджують інші відповіді з цього ж опитування. 

Наприклад, переважна більшість респондентів підтримує вступ до ЄС та НАТО, і ця частка виросла порівняно з весною 2022 року. 

39% (найбільша частка) вважають головною метою України у війні повернення всіх окупованих територій. Більше третини людей згодні терпіти певні складнощі (економити, платити вищі податки), а 26% готові до мобілізації, щоб досягнути цієї цілі (готові мобілізуватися в разі загострення ситуації на фронті 11% людей).

Тож загалом українці залишаються згуртованими та розуміють, хто справжній ворог. Схвалення дій влади справді дещо знижується, але не можна сказати, що влада не дає для цього приводів.

Що далі: вміти розставляти акценти

Чи означає це, що не потрібно критикувати владу або що варто замовчувати випадки корупції? Звісно, ні. Але варто робити це так, щоб це приносило користь. Наприклад, критикувати не особистості, а певні дії, політики чи процедури. Й відповідно пропонувати, як змінити ці політики чи процедури. 

У корупційних справах потрібно стежити за тим, як відбувається розслідування та покарання фігурантів, і час від часу інформувати про це суспільство.

І нарешті, не завадять періодичні публікації з аналізом звітів антикорупційних інституцій, адже за останні роки, особливо після запуску Вищого антикорупційного суду, доволі багато корупціонерів було покарано. Іншими словами, українці (а також іноземці) мають бачити, що принаймні частина органів влади серйозно налаштовані на боротьбу з корупцією.

Ілона Сологуб, наукова редакторка "Вокс Україна"