
Золото, яке традиційно вважається «тихою гаванню» під час криз, несподівано втратило 19% від своїх максимумів. Фінансовий аналітик Андрій Шевчишин пояснив, чому цього разу логіка захисного активу не спрацювала.
Головним чинником стало загострення війни на Близькому Сході. Атаки на енергетичну інфраструктуру спричинили паливний шок: нафта Brent піднімалася вище $119 за барель, газ у Європі зріс на 25–28%, а пошкодження хабу Ras Laffan у Катарі поставило під загрозу 20% світового ринку СПГ.
За словами експерта, країни Затоки змушені фінансувати оборону та відновлення інфраструктури за рахунок своїх суверенних фондів добробуту, які володіють активами на трильйони доларів. Навіть продаж 1–3% цих активів може означати десятки мільярдів доларів ліквідності, що тисне на ринок золота.
«Формально воно мало б зростати як „тиха гавань" на тлі війни та інфляційних ризиків. Але ми бачимо падіння, що більше схоже на вимушений розпродаж», — зазначив Шевчишин.
Аналітик пояснює, що монархії Затоки, Європа та Азія продають саме золото, а не американські облігації, щоб уникнути політичних ризиків у відносинах зі США. Якщо атаки триватимуть, розпродаж може поширитися і на доларові активи, що стане ударом по американській валюті.

























Название издания Всеукраинская об- щественно-полити - ческая газета "
Комментарии:
нет комментариев