У Запорізькій міській раді відбулося засідання робочої групи по розробці програми поетапного зниження викидів.

Учасники засідання заслухали черговий звіт від розробника міської природоохоронної програми - Інституту громадського здоров'я імені О. М. Марзєєва НАМН України.

Цікаво, що засідання проходило в день  90-річного ювілею комбінату «Запоріжсталь».

"Виконана велика робота з аналізу даних, але є значний ризик, що в програму будуть перенесені лише раніше визначені дозволами заходи підприємств і таким чином "узаконять" через прийняття програми перенесення термінів виконання тих природоохоронних заходів, що були передбачені раніше дозволами на викиди і не були виконані. Сподіваюсь що цей ризик буде знятий і ми отримаємо повноцінний проєкт міської програми на розгляд", - так прокоментував звіт науковців очільник департаменту захисту довкілля Запорізької обласної державної адміністрації Антон Петрухін.

У засіданні взяв участь народний депутат Сергій Штепа, який не тільки підтримує запорізький екорух «За чисте повітря», а й сприяє вирішенню екологічних питань на законодавчому рівні.

«Вчора був у міській раді Запоріжжя – взяв участь в засіданні робочої групи щодо програми поетапного зниження рівня викидів. Враження дуже неоднозначні...

Тезово:

- розробник – Інститут громадського здоров’я ім. Марзєєва – стверджує, що виконав колосальний обсяг робіт і намагається встигнути в узгоджені терміни, але гарантувати не може;

- всі промислові підприємства надали необхідну для розробки програми інформацію, проте зараз потрібні додаткові дані. Стежимо за тим, щоб вони надавались вчасно, і жодне підприємство не ігнорувало запити розробника;

- в Запоріжжі спостерігається небезпечне для здоров’я громадян перевищення гранично допустимих концентрацій діоксиду азоту та PM 2.5 (мікроскопічних твердих частинок). Перевищення вмісту в повітрі саме цих речовин є особливо небезпечним для здоров’я. Воно фіксувалось за допомогою систем моніторингу, а подальші наукові дослідження та розрахунки підтвердили цей факт. Добре, що ідентифіковано загрозу, але погано, що вона є – і дуже значна;

- на думку представників Інституту громадського здоров’я ім. Марзєєва, перевищення гранично допустимої концентрації формальдегіду, яке фіксується в Запоріжжі дуже часто (ледь не постійно!), спричинено не промисловими підприємствами, а транспортними засобами. Дуже важко сперечатись з науковцями, проте маю підстави сумніватись в цій гіпотезі.

Головним предметом обговорення і навіть суперечки стало узгодження кінцевого вигляду програми поетапного зниження рівня викидів. І я, і представники громадськості, і навіть фахівці промислових підприємств погодились із тезою: програма має містити конкретні природоохоронні заходи для всіх підприємств, сформовані представниками Інституту громадського здоров’я ім. Марзєєва самостійно, а не на основі вже наявних на підприємствах програм.

Є ризик, що для полегшення завдання розробник спиратиметься на розрахунки та плани модернізації, складені самими підприємствами, з очевидними ризиками для суспільства. Контролюємо процес, щоб цього не відбулось.

Заводи є найбільшими в Запоріжжі платниками податків і роботодавцями; існування нашого регіону, як і всієї України, не можна уявити без промисловості. Але технології потрібно вдосконалювати, щоб діяльність підприємств не завдавала суттєвої шкоди здоров’ю наших людей», - поділився своїми враженнями на фейсбук-сторінці Сергій Штепа.

Відома екоактивістка Тетяна Ярмохіна, яка бере участь у роботі групи як представниця громадянського сектору, також поділилася враженнями від звіту фіхівців Інституту громадського здоров’я ім. Марзєєва. Зокрема, Тетяна розмістила світлину з результатами розсіювання усереднених 24-годинних та річних концентрації РМ2,5.

- Цей пил НЕ смердить, його НЕ видно, але він є основною причиною хвороб сердцево-судинної системи,патології серця новонародженних, онкологічних захворювань...,а основним постачальником цього вбивці є славетний завод.

Особисто у мене склалося враження,що щось пішло не так. На наступному засіданні мають вже надати розрахунки по розміщенню автоматизованих постів спостереження. СПОДІВАЮСЬ, що у Запоріжжі з'явиться цілодобовий моніторинг, а не просто наше "шоу довгоносиків" - вгадай чим смердить.

Подяка за особисту участь і системну підтримку екоруху «За чисте повітря народному депутату Сергію Штепі. Висновок: ЩЕ ЛУПАТИ І ЛУПАТИ СЮ СКАЛУ. Але ж:"Борітеся - поборете! Вам БОГ помагає! "ПЕРЕМОГА — БЛИЗЬКО», - написала Тетяна Ярмохіна.

Раніше в інтерв'ю виданню vidnova.info про роботу в робочій групі екоактивістка  розповдала так:

– Робота йде. Не так швидко як це потрібно, але маємо зрушення. Зараз ми вперше в Україні, проводимо громадські слухання з приводу отримання нових дозволів на викиди заводу «Дніпроспецсталь». Зараз напрацювали новий механізм, а саме за підтримки ЗОВА вперше висунули умови “Дніпроспесцсталі”. Зокрема, запропонували керівництву додати нову умову в дозвіл щодо обов’язкового виконання заходів місцевих і регіональних природоохоронних програм, які будуть діяти в період дії дозволу. Відбулася запекла дискусія. Було запропоновано обмежити термін виконання раніше запланованого заходу з очистки вихідних газів від електропечей до 2 років.

Зобов’язали підприємство встановити пости автоматичного моніторингу на межі санітарно-захисної зони, встановити системи автоматичного контролю на основних джерелах викидів та інше. Ті вимоги, які були озвучені ПРАТ «Дніпроспецсталь», будуть стосуватись і інших промислових підприємств Запорізької області. Вважаю, що післявоєнне відновлення має принести чисте довкілля для запоріж

Своїми враженнями від засідання робочої групи поділився і ще один відомий запорізький екоактивіст Микола Ралик.

«В мене склалося враження з побаченого, що по фенолу, сірковуглецю, формальдегіду є або підпільні забруднювачі, або розрахунки, на основі яких отримані дозволи, не відповідають дійсності і їх потрібно перевіряти.

Кажуть, що сірковуглець викидають лише кілька підприємств, а я особисто бачив на Верхній Хортиці в 2020 році трубу, яка викидає купц диму, викликав туди мобільну еколабораторію і вона зафіксувала перевищення по сірковуглецю. А потім хроматограф зламався.

Потрібно по сірковуглецю провести розслідування по результатах першої половини 2020 року, чи міг сірковуглець по напряму вітру дійти від офіційних забруднювачів до місця, де було виявлено перевищення. Якщо ні, то де він міг продукуватися. А ще - чому зламався хроматограф і хто тормозив фінансування ремонту? - написав Микола Ралик.