Міністр фінансів України Сергій Марченко неодноразово наголошував, що списання чи навіть реструктуризація зовнішнього боргу матиме негативні наслідки для нашої країни. І називав конкретні цифри: 5-7 мільярдів доларів щомісяця у вигляді зарубіжної допомоги.

- Понад 80% виплат становлять платежі не за зовнішніми, а за внутрішніми боргами. Навіть розмови про потенційну реструктуризацію шкодять нашим планам. Тому Україна планує обслуговувати свої боргові зобов'язання, - казав він. Але ж ми маємо враховувати і той факт, що через війну розмір зовнішнього боргу до кінця 2022 року може сягнути 85% ВВП. Тобто віддавати доведеться майже все, що державі якимось чином вдасться заробити.

Зараз м’яч на полі наших західних партнерів. Вони дійсно можуть ініціювати прощення частини заборгованості України: до речі, ще у березні Конгрес США уповноважив свій уряд віднайти варіанти для цього кроку. Тим більше що міжнародна практика знає низку епізодів зниження боргового навантаження - через цю процедуру свого часу пройшли майже 40 країн, і суми їм списали значні.

Дані витрати в основному беруть на себе МВФ і Світовий банк за рахунок власних ресурсів, а також уряди-кредитори. Якщо Україна вдасться до такого кроку, вона може розраховувати на суттєве зменшення зовнішнього боргу - йдеться про десятки мільярдів доларів. Власне, чому хоча б не спробувати?

Зрозуміло, що це кінець-кінцем вплине на імідж нашої держави у світі. Також ми можемо потрапити під ще більший вплив Заходу, який вимагатиме певні «преференції» за фінансове прощення. Тому влада і не поспішає просити партнерів про списання боргів - принаймні, так пояснюють нам. А може, справа у тім, що списання робить неможливими якісь махінації з кредитами? Цю версію також не варто відкидати...