Лента статей
Про СМИ

Екатерина Щербань, главный редактор газеты Знамя Труда«Знамя труда» – это общественно-политический еженедельник, газета о людях и для людей. И, несмотря на довольно консервативное название, газета продвинутая и креативная. У нас работает молодой и сплоченный коллектив, который старается выпускать качественную и интересную газету. Мы всегда к чему - то стремимся и не останавливаемся на достигнутом.  
«Знамя труда» - одна из первых в нашем районе начала переход к цветным страницам. Возможно,  по меркам городских газет, это немного, но для района с населением в 38 тысяч человек – это достаточно хороший показатель. Как и  самый высокий реальный тираж нашей газеты среди периодических изданий нашего района. Мы всегда находимся в постоянном поиске, ищем, экспериментируем, набиваем шишки, ошибаемся, но никогда не стоим на месте. Это не наш стиль жизни!

С уважением,
главный редактор Екатерина Щербань

Контакты

Адрес редакции:
71300, Запорожская область, г. Каменка-Днепровская, ул. Первомайская 7а
Главный редактор:
Екатерина Щербань
Телефоны:
8 (06138) 2-13-20, 2-31-59
Интернет-сайт:
www.znamyatruda.ucoz.ru
E-mail:

Подписной индекс:
95289

До Америки через “Відкритий світ”

Вже шість років в Україні діє програма "Відкритий світ", яку організовує та спонсорує конгрес США. У рамках цієї програми щороку до Америки на десять днів їздять українські фахівці - юристи, політологи, журналісти, громадські діячі. Головна ціль програми - це формування кращого взаєморозуміння між Україною та Сполученими Штатами шляхом надання новітнім лідерам України можливості безпосередньо спостерігати та пізнавати досвід американського політичного, ділового та громадського життя.

Іван ПетренкоЗавдяки Всеукраїнському екологічному руху "Хортицький форум" наш земляк Іван Петренко взяв участь у цій програмі. Кілька днів після повернення, зізнається Іван, у нього був шок - рівень життя в Америці набагато кращий ніж у нас. Каже, що Україна і США різні світи, хоча дещо схоже між ними все-таки є. Своїми враженнями про поїздку з нами і поділився Іван Петренко.

- Для нас була підготовлена насичена і цікава програма. На час нашого візиту видали папку-довідник, в якій містився графік зустрічей і заходів, вечорів, інформація про організації та місця, які ми відвідали,та декілька статей про екологію в районі заливу Сан-Франциско, а також контактна інформація приймаючих сімей учасників. Мене, наприклад, приймала сім'я пенсіонерів Гейл і Гордон Натан, - розповідає Іван.

- Іване Сергійовичу, як можна потрапити у число тих, хто має таку чудову нагоду на власні очі побачити, як відбувається захист оточуючого середовища в США?
- Взяти участь у цій програмі мені порадив представник "Хортицького форуму" В.А. Сандул. Я заповнив анкету для участі в програмі і подав її через номінуючу організацію "Хортицький форум". Загалом у Сполучені Штати переймати досвід поїхало 45 делегатів з різних областей України, які були розділені на групи по 10 чоловік.

- Хто здійснює прийом учасників у США?
- Прийом учасників на місцях здійснюється партнерськими приймаючими організаціями, представленими в основному неурядовими й некомерційними організаціями, що мають досвід у проведенні програм міжнародних обмінів з Україною. У більшості випадків приймаючі організації відповідають за розміщення нас (учасників) в американських родинах, наше харчування, культурну й суспільну програму, а також за організацію професійної програми-візиту. Нас приймала організація "Центр безпечної енергії" - місто Берклі, штат Каліфорнія 

- В яких містах Ви побували?
- Два дні ми проживали у Вашингтоні, відвідували різноманітні конференції. А потім полетіли до Берклі і Сан-Франциско. Берклі вважається одним із найзмішаніших і ліберальних міст в Каліфорнії і в країні. Мешканці Берклі відкриті новим ідеям, тут зароджуються нові рухи і прогресивні течії. Сан-Франциско, яке знаходиться в 25 кілометрах від Берклі, - четверте за величиною місто в штаті Каліфорнія, - це друге найбільш населене місто в
США після Нью-Йорка. Сан-Франциско має унікальне змішування фізичних характеристик, включаючи в себе декілька місяців туману, суміш архітектури. Відомі визначні місця цього міста - міські трамваї, Транс-Американська піраміда, міст Золоті Ворота та тюрма-острів Алькатраз.

- Відомо, що подібні американо українські програми, фінансовані урядом США, діють ще з 90-х років, причому їх чимало. "Відкритий світ" чимось відрізняється від них?
- Так. І насамперед, своїм масштабом і широтою географічного охоплення (українські учасники представляють всі регіони України). Крім того, програма представлена для молодих суспільно-політичних лідерів всіх рівнів - від національного до регіонального або місцевого. Більш того, вона спеціально призначена для тих, хто не володіє англійською мовою і не бував в Штатах раніше.

- Розкажіть детальніше про родину, в якій Ви мешкали?
- Гейл і Гордон Натан - звичайна американська родина. Але в 70-річному віці вони ще працюють. Вони живуть в одноповерховому приватному будинку і в них все влаштовано так, щоб життя було максимально зручним. Гарні зелені газони, садочок та басейн - все це є в кожному будинку. Єдине, що мене здивувало, це те, що біля будівлі немає жодної огорожі.

- На вашому спілкуванні якось позначився мовний бар'єр?
- Нам надали короткий україсько-англійський розмовник із найнеобхіднішими фразами, але все одно більше спілкувалися за допомогою жестів.

- А який клімат та рослинність у Берклі?
- Чимось схожі на Крим. Дуже багато хвойних лісів. Незважаючи на прохолодну погоду, ми, все ж таки, викупалися в Тихому океані.

- Як, взагалі, були розподілені години перебування в США? Що найбільше Вам закарбувалося в пам'яті?
- Кожен день був розписаний з 8.30 до 19.00 години, починаючи зі сніданку і закінчуючи вечерею. Для всіх учасників програми "Відкритий світ" обов'язковим пунктом є відвідування Вашингтону, а саме – Бібліотеки Конгресу США, оскільки саме при цій бібліотеці діє Центр лідерства, через який ця програма здійснюється. Передбачається також цікава екскурсія містом, і є можливість "наживо" побачити будівлі Капітолію, Білого Дому, Меморіалу Лінкольна, Національного Меморіалу пам'яті учасників Другої Світової війни.

- Чому може навчити нас Каліфорнія?
- Окремим пунктом програми було вивчення міського досвіду поводження із побутовими відходами, тобто сміттям. Цей досвід, безперечно, згодився б і для нас, українців. Бо він ефективний, але при цьому не такий складний і клопіткий, як у розвинених країнах Європи.

Досягається результат у місті за допомогою "фантастичної трійки". Скрізь, де мають стояти контейнери для збору сміття (при в'їзді на приватні подвір'я, у дворах багатоповерхівок, на підприємствах) стоять ці трійки - синій, зелений та чорний контейнер. До синього люди кидають все, що придатне до переробки, - переважно тару та упаковку з паперу, пластиків, скла, алюмінію. У зелений кидають органіку -недоїдки, рештки від обрізки дерев та чистки садів, брудний папір тощо. У чорний ящик летить все те, що на даний час переробці не підлягає. Потужні вантажівки, що працюють на газу, за графіком забирають окремо зелені контейнери і окремо, у спеціальних двухкорпусних кузовах вивозять вміст синього та чорного контейнерів. Органіка із зеленого ящика йде на компостування - потім отримане добриво піде на потреби міського "зеленого господарства". Вміст синього контейнеру потрапить на сортувальну станцію - велике підприємство, де 150 чоловік в три зміни, переважно вручну на спеціальних конвеєрах розсортують сировину та приготують до вивезення на переробні заводи інших міст величезні тюки з папером, пресованими полімерними пляшками, алюмінієвими банками тощо. Сміття з чорних контейнерів підена приміське звалище, де буде поховано. На жаль, поки що половина всіх відходів Сан-Франциско закінчує свій шлях під шарами землі. Проте, у найближчий час з цим буде покінчено. У планах міста - створити ще одне сортувальне підприємство, де робочі перебиратимуть вміст "чорного контейнера". Крім цього, є ціла програма, кінцевою метою якої буде зведення потоку відходів майже до нуля.

- Іване Сергійовичу, які враження у Вас залишили американці після завершення поїздки?
- Американці дуже прямолінійні: якщо ви приїхали із суспільства, де не прийнято говорити погані новини прямо в вічі чи висловлювати несхвальні думки, вас може дуже здивувати їхня прямолінійсть. Також американцям природно думати, що матеріальні об'єкти, які їм належать, це природна перевага, яка дається їм важкою працею та цілеспрямованістю.

Бесіду вела Оксана ПІСКОХА


 

* Редакция сайта не несет ответственности за содержание материалов. Мнение авторов может не совпадать с мнением редакции.

Добавить комментарий
Имя
Сообщение

Комментарии:

нет комментариев
ПОЗИЦИЯ
ДЕТИ ЗАПОРОЖЬЯ
МЕЛИТОПОЛЬСКИЕ ВЕДОМОСТИ
ИНДУСТРИАЛЬНОЕ ЗАПОРОЖЬЕ
РОСТ
ПОРОГИ
РАЦИОНАЛЬНАЯ ГАЗЕТА
MISTO.ИНФОРМ
МИГ
КЛЯКСА. ГАЗЕТА ДЛЯ ШКОЛЬНИКОВ
ЗАПОРІЗЬКА СІЧ
СОДРУЖЕСТВО
ПРАВДА (АРХИВ)
ЗАПОРОЖСКИЙ ПЕНСИОНЕР (АРХИВ)
УЛИЦА ЗАРЕЧНАЯ (АРХИВ)
ВЕРЖЕ (АРХИВ)
МРИЯ (АРХИВ)
НАДЕЖДА (АРХИВ)
ГОРОЖАНИНЪ (АРХИВ)
БЕРДЯНСК ДЕЛОВОЙ (АРХИВ)
ИСТЕБЛИШМЕНТ. АНАЛИТИКА (АРХИВ)
ОСТРОВ СВОБОДЫ (АРХИВ)
ЖУРНАЛ ЧУДО (АРХИВ)
ОКРУЖАЮЩАЯ СРЕДА. ТРК АЛЕКС (АРХИВ)
БЕЛАЯ СТРЕЛА (АРХИВ)
ЗНАМЯ ТРУДА (АРХИВ)
АВТОПАРК (АРХИВ)
МИГ по ВЫХОДНЫМ (АРХИВ)
Запорожье и область | Новости Запорожья и области RSS 2.0 | | follow us on | читайте нас в |