10 вересня 2011 року Президент України підписав прийнятий 8 липня Закон України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (№ 3668‑VI). Цей Закон набрав чинності 1 жовтня 2011 року і вніс зміни до 22 законів, в тому числі і до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
Перш за все змінюються умови призначення пенсії за віком. Якщо до 1 жовтня 2011 року на пенсію за віком мали право чоловіки по досягненні 60 років, жінки — 55 років за наявності страхового стажу не менше 5 років, то з 1 жовтня 2011 року передбачається поступове зрівняння пенсійного віку чоловіків і жінок — 60 років, а необхідний мінімальний страховий стаж для призначення пенсії з 5 років збільшено до 15.
Якщо до 1 жовтня максимальний розмір пенсії було обмежено 12 мінімальними розмірами пенсії (12 прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність), то з 1 жовтня максимальний розмір пенсії обмежено 10 прожитковими мінімумами.
Але це обмеження не стосується тих пенсій, які призначено до набрання чинності цим законом.
Якщо до 1 жовтня 2011 року мінімальний розмір пенсії за віком був у розмірі прожиткового мінімуму для жінок за наявності страхового стажу 20 років, для чоловіків — 25 років, то з 1 жовтня мінімальний розмір пенсії за віком в розмірі прожиткового мінімуму буде встановлено жінкам за наявності страхового стажу 30 років, чоловікам — 35.
При цьому, до 1 січня 2015 року, жінки, яким виповнилося 55 років, матимуть право на достроковий вихід на пенсію за умови звільнення з роботи і наявності страхового стажу 30 років, але при цьому за кожний місяць дострокового виходу на пенсію її розмір буде зменшено на 0,5%.
З 1 жовтня змінився порядок розрахунку середньої заробітної плати для обчислення розміру пенсії. Передбачено, що при призначенні пенсії застосовуватимуть показник середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Але ці зміни набувають чинності з 1 січня 2012 року, а тому при призначенні пенсій в 2011 році буде застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) за 2010 рік — 1982,63 грн.
Крім того, для призначення пенсії буде враховуватися заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.
За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами до 1 січня 2016 року або в разі, якщо страховий стаж з 1 липня 2000 року менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року.
Відтепер працюючим пенсіонерам перерахунок пенсії у зв’язку із збільшенням розміру прожиткового мінімуму проводитися не буде до звільнення з роботи. Після звільнення буде проведено перерахунок пенсії з урахуванням розміру прожиткового мінімуму на цей момент.
У разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахування не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої призначена пенсія.
У разі якщо застрахована особа після призначення (перерахунку) пенсії має менш як 24 місяці страхового стажу, перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки після призначення (попереднього перерахунку).
Тимчасово, до прийняття відповідного закону мають право на призначення дострокової пенсії за віком:
— особи, хворі на гіпофізний нанізм (ліліпути), диспропорційні карлики чоловіки після досягнення 45 років, жінками — 40 років, за наявності в чоловіків не менше 20 років страхового стажу, а в жінок — не менше 15 років;
— інвалідам по зору І групи — сліпі та інваліди з дитинства І групи чоловіки після досягнення 45 років, жінками — 40 років за наявності не менше 15 років страхового стажу в чоловіків і не менше 10 років в жінок;
— жінки, які народили п’ятеро або більше дітей і виховали їх до шестирічного віку, матері інвалідів з дитинства, які виховали їх до цього віку, після досягнення 50 років та за наявності не менше 15 років страхового стажу;
— за бажанням матері або в разі її відсутності, якщо виховання п’ятьох або більше дітей чи дитини-інваліда здійснювалося батьком, після досягнення 55 років та за наявності не менше 20 років страхового стажу;
— військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які брали участь у бойових діях, а також ті, що стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих при захисті Батьківщини або при виконанні інших обов’язків військової служби (службових обов’язків), або внаслідок захворювання, пов’язаного з перебуванням на фронті чи виконання інтернаціонального обов’язку, дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов’язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих при виконанні обов’язків військової служби (службових обов’язків), захворювання, пов’язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи виконання інтернаціонального обов’язку після досягнення чоловіками 55 років, жінками — 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років для чоловіків і не менше 20 років для жінок.
Комментарии:
нет комментариев