Батьківщина Махна має нову ознаку
Найгарячішою точкою Запорізької області вже кілька тижнів лишається гуляйпільський напрямок. А саме Гуляйполе — невелике містечко поблизу кордонів трьох областей – по суті, стало стратегічним. Російські війська вперто намагаються його захопити. «Гради», САУ, бомби – усе це щоденне життя Гуляйполя.
Російська навала гатить по ньому з 3 березня. Розбиті будинки, пожежно-рятувальна частина, ринок, ритуальне агентство і навіть церква. Та місто — без світла, без води, загнане у підвали — стоїть.
Українська армія твердо боронить Гуляйполе. Так твердо, що ординці прозвали це наше місто «злой город». Самі ж вони поховалися між хатами у селі Дорожнянка (напряму 6 кілометрів від Гуляйполя), Пологах, розраховуючи на те, що ЗСУ не стрілятиме по населених пунктах. Саме від жителів Дорожнянки та Поліг гуляйпільці й дізналися, що ворог у розпачі прозвав їхнє місто «злой город».
Дає жару загарбникам і тероборона. Це, очевидно, й відплата загарбникам за смерть трьох гуляйпільських патріотів. Коли ми спитали про цих хлопців у їхніх земляків, то почули лише щирі хороші слова.
— Не пив, не курив. Телефони заряджав усій вулиці — у нього генератор був, — розказували про Олександра Колісника (більше про нього тут).
— Спокійний, поганого про нього ніколи не чули. Займався спортом – боксом, – так відгукуються про Артема Лазоренка.
Женя Коростельов родом з міцної сім’ї. «Враховуючи його матеріальний стан, міг з першого дня війни відпочивати в теплих краях. Але він зробив свій вибір», — писали в соцмережах.
— Не тікали – загинули, захищаючи рідну землю – це вже нам сказали про всіх трьох.
Зліва направо: Євген Коростельов, Артем Лазоренко, Олександр Колісник
Отака вона, батьківщина Нестора Махна та його нащадки. А сьогодні до своєї гучної історії Гуляйполе вписує нову сторінку: «злой город» для рашистських загарбників.
Михайло Семеренко
Комментарии:
нет комментариев